No. 2 (2023)
History of literature

«In a bright place, in a blooming place, in a peaceful place»: Locus amoenus in Vasyl Symonenko’s short prose (based on the material  of the story «The Rose Wine»)

https://doi.org/10.31652/3041-1084-2023-2-27-38
Olha Derkachova
Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, Ukraine
Bio

Published 2023-11-15

Keywords

  • short story, locus amoenus, existential communication, symbols, garden, flower garden

How to Cite

«In a bright place, in a blooming place, in a peaceful place»: Locus amoenus in Vasyl Symonenko’s short prose (based on the material  of the story «The Rose Wine»). (2023). Ukrainian Literature: Historical Experience and Perspectives, 2, 27-38. https://doi.org/10.31652/3041-1084-2023-2-27-38

Abstract

У статті проаналізовано новелу з однойменної збірки малої прози Василя Симоненка «Вино з троянд» та розглянуто особливості оприсутнення locus amoenus у цьому творі. Визначено однією з особливих рис текстів цієї книжки пошук героями затишку та спокою: у щирій розмові, в улюбленій справі, у дитячих спогадах, у перебуванні на природі. Найцікавішою у цьому плані є новела «Вино з троянд», у якій поєднано християнську та романтично-казкову традицію зображення місця зустрічі закоханих, що і стає locus amoenus. Locus amoenus, відомий ще з часів античної та середньовічної літератури, інтерпретовано як місце благоденства, що часто постає в художніх творах як прекрасна та затишна місцина з квітами, деревами, водоймою, де зустрічаються закохані. Це місце у новелі постає в образі саду, який доглядає один із головних героїв. І в цьому його найбільша цінність, адже він не дарований кимось чи віднайдений випадково, а створений дбайливими руками садівника після того, як він переживає та проживає важку втрату близької та дорогої людини. Місце благоденства трактується через біблійну традицію зображення райського саду, це й Едем, і сад у Пісні над Піснями Соломона, а також через традицію зображення саду і квітників у християнських казках Г. К. Андерсена. У першому випадку — це повернення до втраченого райського саду, у другому — це віднайдення такого саду для себе і для коханої, у третьому — пошук райського куточка на землі, зустрічі та розмови з квітами, відшукування серед них душ тих, хто знайшли спокій у місці тихому та квітучому. У новелі Василя Симоненка квітучий сад, створений руками Андрія, немов куточок раю на землі. Вирощувати та плекати його він почав після смерті мами і радо ділився його щедротами з усіма охочими, і не лише щедротами, а й казками-розповідями про квіти. У цьому ж саду він чекає на Ольгу, розмова з якою стає початком чогось особливого та важливого. Через інтерпретацію locus amoenus робиться висновок, що ключовим у світовідчутті героїв цієї новели є духовність та душа, а краса зовнішня — поняття умовне та несуттєве, також сад у новелі — це місце, де можна бути справжнім та по-справжньому, звільнитися від тавра людини радянської.

Downloads

Download data is not yet available.

References

  1. Андерсен Г. К. Казки. https://e-bookua.org.ua/dyt/475-andersen-g-k-kazki-zbrka.html#google_vignette
  2. Балла Е. Наративний дискурс малої прози Василя Симоненка. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : зб. наук. праць / відп. ред. І. В. Сабадош. Ужгород, 2014. Вип. 19. С. 132–137. http://nbuv.gov.ua/UJRN/spml_2014_19_24
  3. Бакіна Т. Флористичні образи в казках та історіях Г.-Х. Андерсена. Національна ідентичність в мові і культурі : збірник наукових праць. За заг. ред. О. Г. Шостак. Київ : Талком, 2021. С. 23–27.
  4. Барчан В. Філософські аспекти художньої прози Василя Симоненка. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : зб. наук. праць. відп. ред. І. В. Сабадош. Ужгород, 2015. Вип. 20. С. 109–114
  5. Деркачова О. Притчевий характер казок Г. К. Андерсена (на матеріалі казки «Історія однієї матері»). Творчість Ганса Крістіана Андерсена : реаліїї ХХІ століття : матеріали наукової відео-конференції з міжнародною участю (м. Івано-Франківськ, 28 травня 2020 р.). Редкол.: І. В. Козлик (голова) й ін. Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2020. С. 17–24.
  6. Дмитренко В. Художня картина світу в малій прозі Василя Симоненка. Рідний край : альм. Полтав. нац. пед. ун-ту. Голов.
  7. ред. М. Степаненко. Полтава, 2015. №1 (32). С. 117–121.
  8. Курціус Е. Р. Європейська література і латинське середньовіччя. Львів : Літопис, 2007.
  9. Печарський А. Новелістичній краплині поетичного всесвіту Василя Симоненка. Слово і час. 2013. № 9. С. 34–43.
  10. Симоненко В. Вино з троянд. Симоненко В. Вибране. Київ : Школа, 2002. С. 167–170.
  11. Тарнашинська Л. Українське шістдесятництво : профілі на тлі покоління (історико-літературний та поетикальний аспекти).
  12. Київ : Смолоскип, 2010. 632 с.
  13. Bachelard G. The Poetics of Space. New York : Penguin Group, 2014.
  14. Evett D. Paradice’s Only Map: The Topos of the «Locus Amoenus» and the Structure of Marvell’s «Upon Appleton House». https://archive.org/details/paradicesonlymap00osma
  15. Samson A. Introduction Locus amoenus: Gardens and Horticulture in the Renaissance. https://doi.org/10.1111/j.1477-4658.2010.00714.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1477-4658.2010.00714.x