Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування

Науковий журнал

№ 4 (2024)
Сучасна система спортивного тренування та проблеми її вдосконалення

Психологічні складові готовності борців до змагальної діяльності

Воронова Валентина
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Біографія
Ковальчук Вікторія
Національний університет фізичного виховання і спорту України

Опубліковано 2024-12-26

Ключові слова

  • стан готовності, мотивація на досягнення успіху і уникнення невдачі, передстартова тривожність, емоційна стійкість, нервова система

Як цитувати

Психологічні складові готовності борців до змагальної діяльності. (2024). Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, 4, 67-83. https://doi.org/10.31652/3041-2463/2024-4-6

Анотація

Актуальність. У роботі викладено результати експериментального дослідження особистісних особливостей спортсменів-борців як важливих складових, що обумовлюють стан їх готовності до змагальної діяльності. Встановлено, що хоча рівень сформованості більшості досліджених психологічних властивостей особистості борців впливають на готовність до змагань, проте є якості, від яких цей стан суттєво не залежить. Мета дослідження – вивчення особливостей прояву показників особистості спортсменів-борців, що свідчать про їх психологічну готовність до змагальної діяльності. Матеріал та методи дослідження – для вирішення поставлених завдань даного дослідження було застосовано аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури; аналіз педагогічних показників результативності технічних дій, психологічну діагностику; методи математичної статистики. У дослідженнях взяли участь 20 спортсменів – 9 майстрів спорту (5 – дзюдо, 3 – вільний стиль, 1 – греко-римський стиль) та 11 кандидатів у майстри спорту (4 – дзюдо, 3 – вільний стиль, 2 – греко-римський стиль, 2 – самбо). Стаж занять спортом 10-12 років, вік випробуваних 20-21 рік. Результати дослідження. Між рівнем тривожності та оцінкою сприйняття можливостей спортсмена спостерігається пряма залежність (r=0,52), тобто на рівень хвилювання борців перед стартом оцінка іншими людьми їх можливостей має вплив. Зворотну залежність між рівнем тривожності та результатом виступу спортсменів (r=-0,42) вказує на наступне: чим вищий рівень тривожності, тим нижча оцінка виступу борця, і водночас, за дуже низького рівня тривожності також знижується результативність боротьби. Аналіз результатів дослідження спрямованості мотивації виявив рівну кількість випробуваних з помірно високим (6 чол.) та середнім (6 чол.) рівнем мотивації до досягнення успіху. Надто високий рівень мотивації до успіху встановлено у 4 борців. Найменше спортсменів було з низьким рівнем мотивації до успіху (4 чол.). За результатами аналізу графіків працездатності за методикою тепінг-тесту, переважають борці з нервовою системою сильного типу (8 чол.). У 6 спортсменів нервова система середньої сили та у 2 середньо слабка та у 4 слабка нервова система. Це дозволяє зробити висновок, що сила нервової системи очевидно не відіграє провідної ролі при досягненні перемоги у боротьбі, оскільки хороші результати в нашому випадку зафіксовані у спортсменів із різними типами нервової системи. Висновки. Проведений аналіз отриманих у дослідженнях даних свідчить, що серед психологічних параметрів, що впливають на стан психічної готовності спортсменів-борців можна назвати рівень ситуативної тривожності, оцінку значущості змагань та бажання виступати, спрямованість та рівень мотивації на успіх та уникнення невдачі, рівень впевненості спортсмена у своїх силах.  При цьому спрямованість психіки та показники сили-слабкості працездатності нервової системи впливають на готовність спортсмена, але не є визначальними у досягненні мобілізаційної готовності.

Посилання

  1. Бережна, А., & Коробейнікова, Л. (2024). Особливості прояву психоемоційного стану висококваліфікованих борців із урахуванням статевого диморфізму. Харків: Єдиноборства: електронний науковий журнал, 1(31). DOI: https://doi.org/10.15391/ed.2024-1.02
  2. Воронова, В. І. (2019). Психологія спорту. Київ: Олімпійська література: навчальний посібник.
  3. Воронова, В. І. (2018). Прикладні аспекти психологічного забезпечення в спортивній діяльності. Теоретико-методичні основи управління процесом підготовки спортсменів різної кваліфікації: колективна монографія/за заг.ред. В. М. Костюкевича. Вінниця: ТОВ «Планер», 86-101.
  4. Воронова, В. І., & Ковальчук В. І. (2024). Психологічні складові готовності борців до змагальної діяльності. «Фізична культура і спорт: традиції, досвід, інновації». Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції. 14 березня 2024 року. Запоріжжя: НУ «Запорізька політехніка», 107-110.
  5. Воронова, В. І., Кущ, О. О., & Ковальчук, В.І. (2022). Потреби та мотиви спортсменів-легкоатлетів як провідні компоненти спрямованості їх особистості. Житомир: Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. пр., 14 (33), 127-135.
  6. Кіндзер, Б. М., Партико, Н. В., Хуртенко, О. В., Березяк, К. М., Пришва, О. Б., & Нестеров, О. С. (2021). Програма психічної саморегуляції одноборців. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наукових праць/За ред. О. В. Тимошенка. Київ: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 6(137) 21, 66-71.
  7. Коробейніков, Г., Приступа, Є., Коробейнікова, Л., & Бріскін, Ю. (2013). Оцінювання психофізіологічних станів у спорті. Львів.
  8. Лаврентьєв, О., Сергієнко, Ю., Антоненко, С., Крупеня, С., & Бут, О. (2023). Психологічна підготовка борців вільного стилю під час змагань. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, 9(169), 86-91.
  9. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2023.9(169).18
  10. Лазоренко, С. А., & Чхайло, М. Б. (2016). Психоемоційна підготовка одноборців у спорті вищих досягнень. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 1(55), 248-255.
  11. Пакулін, С. Л. (2016). Вдосконалення техніко-тактичної та психологічної підготовки борців вільного стилю. Траєкторія науки. Міжнародний електронний науковий журнал, 2(12), 14-17. DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.17-14
  12. Перепелиця, А., Фокіна, Є., & Ковальчук, В. (2022). Мотивація як фактор впливу в спортивній діяльності. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 4, 89-94. DOI: 10.32652/tmfvs.2022.4.89–94
  13. П’ятничук, Г., & Яців, Я. (2012). Характеристика чинників, які впливають на передстартовий стан спортсменів. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: зб. наук. пр., 4(20), 460-463.
  14. Радченко, І., & Орлова, О. (2010). Новий тлумачний словник сучасної української мови (50 000 слів). Видавництво БАО.
  15. Ревнівцев, Б. О., & Кутек, Т. Б. (2023). Сутність психологічної підготовки спортсмена: методичні рекомендації. Житомир: ЖДУ імені Івана Франка.
  16. Шаповалов, Б. Б., Бажанюк, В. С., & Камишин, В. В. (2014). Психологічні особливості роботи з спортивно обдарованими дітьми: монографія. Київ: Інститут обдарованої дитини.
  17. Clancy, R. B., Herring, M. P., MacIntyre, T. E., & Campbell, M. J. (2016). A review of competitive sport motivation research. Psychol. Sport Exerc, 27, 232–242. DOI: 10.1016/j.psychsport.2016.09.003
  18. Godin, G., Lambert, L. D., Owen, N., Nolin, В., & Prud’hom-me, D. (2004). Stages of motivational readiness for physical activity: A com¬parison of different algorithms of classification//Brit. J. Health Psychol, 9, 253-267.
  19. Rottensteiner, C., Tolvanen, A., Laakso, L., & Konttinen, N. (2015). Youth athletes’ motivation, perceived competence, and persistence in organized team sports. J. Sport Behav, 38, 1-18.
  20. Van De Pol, P. K., & Kavussanu, M. (2012). Achievement motivation across training and competition in individual and team sports. Sport Exerc. Perform. Psychol, 1, 91-105. DOI: 10.1037/a0025967