Опубліковано
          			          			            			2025-07-12
					          			        		
        		      		
												
				Ключові слова
- фізична культура, школяри, нестандартні засоби, експериментальна програма
 
			
  			    	    
	    
	
							
																		
							
			
				
		 
		
										
					Анотація
					Анотація. Актуальність. Робота відкриває нові перспективи розширення науково-обґрунтованої методики підвищення рівня розвитку спритності у підлітковому віці. Також у роботі висвітлюються найбільш доцільні та ефективні рухливі ігри для розвитку цієї якості.
Мета дослідження. – розробити й експериментально обґрунтувати технологію розвитку спритності у підлітків 11 – 12 років засобами рухливих ігор і нестандартних вправ. 
Матеріал та методи дослідження.  У дослідженні брали участь 57 учнів, які складали експериментальну та контрольну групу, з них 28 хлопців і 29 дівчат. Тривалість експерименту – з листопада 2023 по березень 2024 року. Було проведено 42 уроки фізичної культури, які включали рухливі ігри, елементи спортивних ігор, гімнастики, легкої атлетики. Для визначення показників спритності застосовувалися тести: човниковий біг 3х10 м, ведення м’яча рукою у бігу зі зміною напрямку руху окремо провідною та непровідною рукою; тест для оцінки балістичної спритності: з центру квадрату послідовно виконувалися – стрибок у довжину з місця, стрибок назад спиною вперед, стрибок боком праворуч, стрибок ліворуч.
Результати дослідження. Встановлено, що після застосування розробленої програми з розвитку спритності результати повторного тестування дівчат і хлопців експериментального класу зазнали позитивних змін за всіма тестами. Зокрема, на етапі формувального експерименту відбулися статистично вірогідні покращення в тестах: човниковий біг 3х10 м, балістичний тест, ведення маяч провідною рукою (р<0,05).
Висновки. Таким чином позитивні зміни розвитку спритності є закономірними й відбулися вони завдяки цілеспрямованому впливу засобами рухливих ігор та нестандартними вправами. Розроблена методика дозволяє рекомендувати її для проведення занять зі школярами загально-освітніх шкіл.
				 
			
						
			
						
										
					
						Посилання
					
											
															- Артамонова, Т. В., & Кудінов, А. А. (1998). Спритність – основа рухового навчання. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, (6), 11–13. 
- Бакіко, І., Носарчук, Л., & Свенцицька, Т. (2008). Вікова динаміка розвитку спритності у дітей шкільного віку. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві, (Т. 2), 6–9. 
- Зубаль, М. В., & Єдинак, Г. А. (2008). Організаційно-методичні основи вдосконалення фізичних якостей хлопців 7–17 років у процесі фізичного виховання: Методичні рекомендації. Кам’янець-Подільський: ПП О. А. Буйницький. 
- Іващенко, О. В., & Спесивцев, Д. А. (2015). Вікові особливості розвитку рухових здібностей у хлопців 12–14 років. Теорія і методика фізичного виховання, (4). https://doi.org/10.17309/tmfv.2015.4.1154 
- Кізім, В. М., & Чернишенко, Т. М. (2007). Спеціально-підготовчі вправи для оволодіння технікою складних рухів зі скакалкою юними гімнастами. Актуальні проблеми фізичного виховання та методика спортивного тренування, 126–129. 
- Ковальчук, Н. М., & Мацкевич, Н. М. (2010). Вплив вправ спрямованої дії на розвиток спритності підлітків. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві, (2), 55–59. 
- Ковальова, О. М. (2015). Розвиток спритності і швидкості у дітей старшого дошкільного віку з вадами слуху засобами рухливих ігор. У І. Ф. Прокопенко (Ред.), Педагогіка здоров’я: Зб. наук. пр. V Всеукр. наук.-практ. конф., 648–651. Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди. 
- Коверя, В. М. (2014). Особливості розвитку спритності у школярів молодших та середніх класів загальноосвітньої школи. Teoriya ta metodyka fizychnoho vykhovannya, (4), 6–7. https://tmfv.com.ua/journal/article/view/185 
- Кротов, Г. В. (2005). Факторна структура фізичних здібностей дівчаток 7–10 років різних соматотипів. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, (3), 24–29. 
- Круцевич, Т. Ю., Воробйов, М. І., & Безверхня, Г. В. (2011). Контроль у фізичному вихованні дітей, підлітків та молоді. Київ: Олімпійська література. 
- Кузьменко, І. О. (2010). Зміна рівня розвитку окремих координаційних здібностей школярів середніх класів під впливом спеціально спрямованих вправ. Молода спортивна наука України, (Т. 2), 124–130. 
- Левченко, В. Я. (2003). Використання спеціальних вправ у навчанні техніці стрибка у довжину учнів середніх класів в умовах сучасної середньої школи. Teoriya ta metodyka fizychnoho vykhovannya, (4), 21–23. 
- Онопрієнко, О. В. (2008). Теорія і методика розвитку рухових якостей школярів: Навчально-методичний посібник. Черкаси: Видавничий центр ЧНУ імені Б. Хмельницького. 
- Опанасюк, Ф. Г., & Грибан, Г. П. (2004). Розвиток спритності та координаційних здібностей в процесі самостійних занять студентів: Методична розробка. Житомир: ДАУ. 
- Сергієнко, Л. П. (2001). Тестування рухових здібностей школярів. Київ: Олімпійська література. 
- Чернишенко, Т. М. (2015). Рухливі ігри в школі (для студентів денної та заочної форм навчання інституту фізичного виховання і спорту педагогічних університетів). Вінниця. 
- Чернишенко, Т. М. (2017). Вплив ігрового методу на фізичний розвиток дівчат 5–7 років, які займаються художньою гімнастикою. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, (3), 74–78. 
- Шевченко, О. С., & Синіговець, В. І. (2023). Розвиток спритності учнів середнього шкільного віку у процесі занять волейболом. У Зб. наук. пр. ІІ Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. «Сучасні проблеми фізичного виховання, спорту та туристично-краєзнавчої і фізкультурно-оздоровчої роботи» (с. 247–251). Глухів: ГНПУ ім. О. Довженка. 
- Шиян, Б. М. (2002). Теорія і методика фізичного виховання школярів. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан. 
- Яковлів, В., Дмитренко, С., Чернишенко, Т., & Герасимишин, В. (2019). Особливості застосування колового тренування на уроках фізичної культури в початковій школі. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, (8), 106–112.