Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування

Науковий журнал

№ 2 (2025)
Сучасна система спортивного тренування та проблеми її вдосконалення

Дослідження функціональної підотовленості (анаеробної продуктивності) кваліфікованих легкоатлеток-спринтерок у підготовчому періоді макроциклу

pdf
  • Поляк Вадим
Поляк Вадим
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Опубліковано 2025-07-12

Ключові слова

  • біг на короткі дистанції, легка атлетика, період підготовки, спеціальна підготовленість, контроль підготовленості, RAST

Авторське право (c) 2025 Поляк Вадим

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Як цитувати

Дослідження функціональної підотовленості (анаеробної продуктивності) кваліфікованих легкоатлеток-спринтерок у підготовчому періоді макроциклу. (2025). Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, 2, 119-134. https://doi.org/10.31652/3041-2463/2025-2-9

Анотація

Анотація. Актуальність. Удосконалення тренувального процесу бігунів на короткі дистанції є актуальною проблемою у зв’язку з вкрай високою конкуренцією на світовій арені, що вимагає подальшого її вивчення та більш детального аналізу. Результати в спринтерських видах легкої атлетики забезпечуються цілим комплексом високорозвинених якостей і функцій організму спортсмена та мають високий ступінь залежності від генетичних ознак.

Щорічні коливання показників у спортсменів зазвичай менші за типову варіативність, мінімальні зміни результатів і вплив зовнішніх чинників, таких як вітер, методи моніторингу тощо. Водночас основні детермінанти майстерності спортсменів (зокрема: потужність, техніка та специфічна для спринту витривалість) можуть бути цілеспрямовано розвинені й удосконалені. Саме тому, техніка бігу, максимальна вихідна потужність бігу атлета та спеціальна витривалість вважаються основними чинниками, які визначають результати у спринтерському бігу. 

Мета дослідження – дослідити стан функціональної підготовленості жінок-легкоатлеток, які спеціалізуються в спринтерському бігу в  підготовчому періоді річного циклу тренувань на основі RAST (Running-Based Anaerobic Sprint Test).

Матеріал та методи дослідження: аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури та інтернет-джерел, педагогічні методи досліджень (педагогічне спостереження, педагогічне тестування), математико-статистичні методи обробки даних.

Дослідження проводилося в підготовчому періоді річного макроциклу 2025 р. У дослідження брали участь кваліфіковані легкоатлетки-спринтерки (n=11). Спортивна кваліфікація 1-й розряд, кандидат у майстри спорту.

Результати дослідження. Проведені нами дослідження підтверджують думку авторів про важливість анаеробної підготовки у спринтерських дисциплінах і вплив інтервальних тренувань на фізичну працездатність спортсменів. Результати проведеного дослідження дозволили доповнити існуючі дані про особливості функціонального стану кваліфікованих легкоатлеток-спринтерок у підготовчому періоді річного макроциклу та свідчать про необхідність продовження досліджень у обраному напряму.

Висновки. Аналіз отриманих результатів, свідчить, що методика оцінки анаеробної продуктивності організму спортсменок на основі RAST (Running-Based Anaerobic Sprint Test) є інформативною та може використовуватись як метод контролю та діагностики функціонального стану легкоатлеток-спринтерок у тренувальному процесі в підготовчих періодах річного макроциклу.

pdf

Посилання

  1. Дідик, Т. М., Кульчицька, І. А., Адамчук, В. В., & Поляк, В. А. (2018). Побудова і контроль тренувального процесу у видах легкої атлетики. У В. М. Костюкевич (Ред.), Теоретико-методичні основи управління процесом підготовки спортсменів різної кваліфікації: монографія (с. 240–267). Вінниця: ТОВ «Планер».
  2. Колот, А. В. (2016). Сучасні проблеми удосконалення технічної майстерності висококваліфікованих спортсменів в легкій атлетиці. У С. С. Єрмаков (Ред.), Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наук. монографія (№ 2, с. 70–74). Харків: ХДАДМ.
  3. Костюкевич, В. М. (2007). Теорія і методика тренування спортсменів високої кваліфікації: навчальний посібник. Вінниця: Планер.
  4. Кульчицька, І., Дідик, Т., Поляк, В., Колос, О., & Квасниця, О. (2020). Удосконалення фізичної підготовленості легкоатлетів-спринтерів у річному макроциклі. Фізична культура, спорт та здоров’я нації: збірник наукових праць, 9(28), 224–230. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2020-9(28)-224-230
  5. Кульчицька, І., Дідик, Т., Адамчук, В., Савостьян, Ф., & Поляк, В. (2023). Комплексний контроль фізичної підготовленості кваліфікованих легкоатлетів у річному макроциклі. Фізична культура, спорт та здоров’я нації: збірник наукових праць, 15(34), 306–311. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2023-15(34)-302-311
  6. Микич, М. С. (2005). Система спортивної підготовки легкоатлетів: сучасний погляд: навчально-методичний посібник. Луцьк.
  7. Платонов, В. М., & Булатова, М. М. (1995). Фізична підготовка спортсмена: навчальний посібник. Київ: Олімпійська література.
  8. Степаненко, Д. І. (2008). Структура та напрями удосконалення фізичної і технічної підготовленості бігунів на короткі дистанції різної кваліфікації [Автореф. дис. канд. наук з фіз. виховання і спорту]. Львів: ЛДУФК.
  9. Adamchuk, V., Shchepotina, N., Kostiukevych, V., Vozniuk, T., Kulchytska, I., Didyk, T., & Poliak, V. (2021). Technological aspects of introduction of 8-week model at the phase of direct training for competitions of highly qualified multi-sport athletes in track-and-field athletics. Physical Education Theory and Methodology, 21(3), 200–210. https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.3.03
  10. Balciunas, M., Stonkus, S., Abrantes, C., & Sampaio, J. (2006). Long term effects of different training modalities on power, speed, skill and anaerobic capacity in young male basketball players. Journal of Sports Science and Medicine, 5, 163–170.
  11. Bar-Or, O. (1987). The Wingate anaerobic test: An update on methodology, reliability and validity. Sports Medicine, 4, 381–394.
  12. Bangsbo, J., Iaia, F. M., & Krustrup, P. (2008). The Yo-Yo intermittent recovery test: A useful tool for evaluation of physical performance in intermittent sports. Sports Medicine, 38(1), 37–51.
  13. Bishop, D., Girard, O., & Mendez-Villanueva, A. (2011). Repeated-sprint ability – Part II: Recommendations for training. Sports Medicine, 41(9), 741–756. https://doi.org/10.2165/11590560-000000000-00000
  14. Bompa, T. O., & Haff, G. G. (2009). Periodization: Theory and methodology of training. Champaign, IL: Human Kinetics.
  15. DeWeese, B. H., Hornsby, G., Stone, M., & Stone, M. H. (2015). The training process: Planning for strength–power training in track and field. Part 1: Theoretical aspects. Journal of Sport and Health Science, Supplement 4, 308–317. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2015.07.003
  16. DeWeese, B. H., Hornsby, G., Stone, M., & Stone, M. H. (2015). The training process: Planning for strength–power training in track and field. Part 2: Practical and applied aspects. Journal of Sport and Health Science, Supplement 4, 318–324. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2015.07.002
  17. Haugen, T., Breitschädel, F., & Seiler, S. (2019). Sprint mechanical variables in elite athletes: Are force-velocity profiles sport specific or individual? PLoS One, 14(7), e0215551. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0215551
  18. Haugen, T., Paulsen, G., Seiler, S., & Sandbakk, Ø. (2018). New records in human power. International Journal of Sports Physiology and Performance, 13(6), 678–686. https://doi.org/10.1123/ijspp.2017-0441
  19. Haugen, T., McGhie, D., & Ettema, G. (2019). Sprint running: From fundamental mechanics to practice – A review. European Journal of Applied Physiology, 119(6), 1273–1287. https://doi.org/10.1007/s00421-019-04139-0
  20. Morin, J. B., & Samozino, P. (2016). Interpreting power-force-velocity profiles for individualised and specific training. International Journal of Sports Physiology and Performance, 11(2), 267–272. https://doi.org/10.1123/ijspp.2015-0638
  21. Rumpf, M. C., Lockie, R. G., Cronin, J. B., & Jalilvand, F. (2016). Effect of different sprint training methods on sprint performance over various distances: A brief review. Journal of Strength and Conditioning Research, 30(6), 1767–1785. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001245
  22. Seiler, S., De Koning, J. J., & Foster, C. (2007). The fall and rise of the gender difference in elite anaerobic performance 1952–2006. Medicine and Science in Sports and Exercise, 39(3), 534–540. https://doi.org/10.1249/01.mss.0000247005.17342.2b
  23. Slawinski, J., Termoz, N., Rabita, G., Guilhem, G., Dorel, S., Morin, J. B., et. all. (2017). How 100-m event analyses improve our understanding of world-class men’s and women’s sprint performance. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 27(1), 45–54. https://doi.org/10.1111/sms.12627
  24. Zagatto, A. M., Beck, W. R., & Gobatto, C. (2009). Validity of the Running Anaerobic Sprint Test for assessing anaerobic power and predicting short-distance performances. Journal of Strength and Conditioning Research, 23(6), 1820–1827. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181b3df32
  25. Zacharogiannis, E., Paradisis, G., & Tziortzis, S. (2004). An evaluation of tests of anaerobic power and capacity. Medicine & Science in Sports & Exercise, 36, S116.

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.