Змінювання змістів мистецьких творів як результат заміщення та розмивання первісних значень прецедентних феноменів

Анотація

У статті вивчено проблеми сприймання й розуміння змістів мистець­ких творів та причини їхнього змінювання. З’ясовано при­чини трансформацій первісних значень, вплив таких трансформа­цій на змінювання змістів. Простежено вплив значної ускладненості мовно-виразових засобів, використовуваних сучасними компози­торами, на виформовування змістів. Виявлено вплив недостатньої культурної компетентності слухача на сприймання ускладнено-мо­вних творів та змінювання їх змістів. Уперше послідовно дослі­джено роль прецедентних феноменів у процесі зчитування і форму­вання змістів творів у процесі їх актуалізації. Дуже важливим чин­ником адекватного формування змістів виступає, зокрема, враху­вання значень, що їх надає аналіз, і розуміння прецедентної ситуа­ції. Цей чинник, що має зазвичай соціокультурну природу й щільно прив’язаний до конкретно-історичних реалій, як правило, «вино­ситься за дужки» у процесі сприймання, що, на нашу думку, приз­водить до істотного змінювання змістів об’єкту, що сприймається. Затирання первісних значень прецедентних імен також одно­значно призводить до змінювань і розмивань сформованих змістів, спричинюючи їх «осучаснення». Ще мобільнішим виявляється ре­зультат зчитування значень прецедентних імен, які завжди тісно пов’язані із прецедентними ситуаціями.

Указано на важливість інтертекстуальної та інтермедіальної стра­тегій для змінювання змістів прочитаних текстів. Закцентовано увагу на важливості залучення парамузичних та кроскультурних чинників для остаточного усталення конфігурації, оновлених у про­цесі сприймання змістів.

Усі пропоновані теоретичні формулювання, що викладаються у статті, оперті на результатах детальних мистецтвознавчих і культу­рологічних аналізів. Опис та результати одного з таких ѓрунтовних аналізів наводиться у тексті статті. Це розгляд історії формування сучасного тексту й сучасного змісту відомої народної пісні літера­турного походження «Як засядем, браття, коло чари» на вірші Осипа Юрія Федьковича. Проаналізовано також особливості прочи­тання цього художнього тексту, зумовлені дискурсивними особли­востями та соціокультурними умовами виконання.