ВІДМІННОСТІ МОТИВАЦІЇ ДО УСПІХУ І УНИКНЕННЯ НЕВДАЧ У СПІЛЬНИХ ДІЯХ ФУТБОЛІСТІВ 16 – 17 РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2071-5285-2022-13(32)-143-150Ключові слова:
футбольні команди, гравці, взаємозв’язок показників, психологічні особливостіАнотація
Актуальність теми. Розвиток спільних
спортивних дій за психологічними
особливостями є одним із головних завдань
для сучасного футболу. Оскільки на
сьогодні успіх футбольної команди
залежить не тільки від високого рівня
фізичної, технічної та тактичної підготовки
гравців, а й від їхньої мотивації до
досягнення високих спортивних
результатів. Мета дослідження -
установити відмінності мотивації до успіху
і мотивації до уникнення невдач у спільних
діях футболістів 16 – 17 років. Матеріал і
методи. У дослідженні брали участь 72
кваліфікованих футболістів у віці 16-17
років ДЮСШ з футболу Вінниччини.
Методи дослідження: аналіз і узагальнення
наукової та методичної літератури;
анкетування за допомогою методик:
опитувальник «Мотивація до успіху» і
«Мотивація до уникнення невдач»
(Т.Елерса); методи математичної
статистики: Н-критерію Крускала –
Уолліса; рангової кореляції Спірмена.
Результати дослідження та ключові
висновки. За аналізом порівняльної
характеристики показників мотивації до
успіху у спільній діяльності футбольних
команд зафіксовано достовірну відмінність
даних. Найвищий показник «середнього
значення» зареєстровано у «ФК Нива»
(17,02±0,96). Під час такої мотивації дії
футболістів спрямовані на досягнення
ствердних результатів, та їх гра викликає
позитивні емоції. За показниками мотивації
до уникнення невдач у спільній діяльності
футбольних команд достовірну відмінність
зафіксовано за даними «низький рівень» і
«середній рівень». Найвищі значення
зареєстровано у футбольної команди
«Могилів-Подільський» (9,75±0,1) та
(15,75±0,4), що передбачає орієнтацію на
успіх та готовність гравців долати
проблеми, що виникають на їх шляху.
Також зафіксовано щільність
взаємозв’язків за усіма досліджуваними
показниками в межах від rкр =0,794** до
0,901** p≤0,01 (n=72).
Посилання
Бобровский А.В, Гераськин А.А. (2004). Мотивация спортивной деятельности. Спортивный психолог. 3. 18-21.
Вознюк Т.В, Свірщук Н.С, Галайдюк М.А. (2021) Формування внутрішньої мотивації до рухової діяльності учнів середніх класів при вивченні варіативного модуля «Баскетбол». Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. пр. Вінниця. 11(30). 15-27.
Войтенко С.М. (2022). Засоби регуляції спільної діяльності спортивних команд: Монографія. Вінниця: ВДПУ. 211 с.
Войтенко С.М. (2021). Взаємозв'язок показників спільної діяльності із груповою ефективністю футбольних команд. Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. пр. Вінниця, 11(30). 124-132. DOI: //doi.org/10.31652/2071-5285-2021-11(30)
Макклелланд Д. (2007)/ Мотивация человека. СПб.: Питер. 420 с.
Коломинский Я.Л. (2000). Психология взаимоотношений в малых группах: общ. и возраст. особенности: учеб. пособие. 2-е изд., доп. Минск : Тетра Системс, 431 с.
Колосов А.Б., Войтенко С.М. (2014). Психометрична адаптація опитувальника групової ефективності спортивної команди. Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. 32 (4). 46 – 51.
Костюкевич В.М. (2016). Управление тренировочным процессом футболистов в годичном цикле подготовки. 2-е изд., дополненное и доработанное. Киев: КНТ, 683 с.
Левин В.С, Пилоян Р.А. (2006). К вопросу изучения мотивации российских футболистов. Информационный аналитический журнал. Актуальные проблемы современной науки: ООО «Компания Спутник+». 2 (29). 76-89.
Олійник Н.А, Войтенко С.М. (2020). Психологічні особливості спортивної діяльності: Монографія. Вінниця: ВНАУ. 240 с.
Севастьянов Д.А, Левин В.С. (2012). Мотивация и игровая активность футболистов в зависимости от их предматчевого состояния. Физическая культура, спорт – наука и практика. 2. 2-4.
Хуртенко О.В, Бортун Б.О. (2019). Структурні особливості формування мотивації до занять спортом у студентів. Теорія і практика сучасної психології : збірник наукових праць. 2, Т.1. 119-123.
Шеріф Сархан. (2011). Соціально-психологічні особливості групової згуртованості спортсменів. Спортивний вісник Придніпров’я: зб. наук. праць. 2. 75 – 79.
Heilmann Florian, Memmert Daniel, Weinberg Henrietta & Lautenbach Franziska (2022) The relationship between executive functions and sports experience, relative age effect, as well as physical maturity in youth soccer players of different ages. International Journal of Sport and Exercise Psychology https://doi.org/10.1080/1612197X.2021.2025141
Kinoshita Keita , MacIntosh Eric & Sato Shintaro (2022). Thriving in youth sport: the antecedents and consequences. International Journal of Sport and Exercise Psychology 20 (2). 356-376. https://doi.org/10.1080/1612197X.2021.1877327
