ВПЛИВ ЗАХОДІВ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ НА ВІДНОВЛЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ХВОРИХ З ПОCТКОВІДНИМ СИНДРОМОМ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2071-5285-2022-13(32)-313-323%20Ключові слова:
Коронавірусна хвороба, фізична реабілітація, фізична працездатність, психоемоційний стан, терміни непрацездатностіАнотація
Aктуальність теми дослідження. Проблема відновлення працездатності хворих є актуальним медико-соціальним і економічним питанням. Більшість хворих з постковідним синдромом мають певні наслідки, які порушують повсякденне життя та потребують реабілітаційної допомоги. На сьогоднішній день недостатньо даних про вплив фізичної реабілітації на відновлення працездатності хворих з постковідним синдромом. Метою нашого дослідження було вивчення впливу фізичної реабілітації на відновлення працездатності та строки непрацездатності хворих з постковідним синдромом. Матеріал і методи дослідження. Групу дослідження склали 22 хворих (10 чоловіків і 12 жінок) віком від 25 до 63 років, які перенесли коронавірусну хворобу. Для визначення психоемоційного стану пацієнтів був застосований опитувальник САН: самопочуття, активність, настрій. Для об’єктивної оцінки фізичної працездатності були використані функціональні проби: ортостатична та проба Мартіне-Кушелевського. Результати роботи. У всіх хворих спостерігалися симптоми постковідного синдрому. Результати дослідження продемонстрували позитивний вплив фізичної реабілітації на психоемоційний стан хворих із постковідним синдромом, на відновлення їх працездатності, що підтверджено достовірними позитивними змінами як суб’єктивної оцінки хворими власної стомленості, так і результатами об’єктивного визначення фізичної працездатності. Аналіз впливу програми фізичної реабілітації на строки непрацездатності показала їх достовірне зменшення. Ключові висновки. Фізична реабілітація має позитивний вплив на психоемоційний стан, відновлення працездатності та скорочення термінів непрацездатності у хворих з постковідним синдромом.
Посилання
Коронавірус COVID-19: загальна статистика. Мінфін. 2022. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/reference/coronavirus/ (дата звернення: 27.04.2022).
Persistent symptoms after Covid-19: qualitative study of 114 ‘long Covid’ patients and draft quality principles for services / E. Ladds et al. BMC Health Serv. Res. 2020. Vol. 20, № 1. DOI: https://doi.org/10.1186/s12 913-020-06 001-y (Date of access: 11.04.2022).
COVID Symptom Study. How long does COVID-19 last?. The ZOE Health Study. 2020. URL: https://covid.joinzoe.com/post/covid-long-term?fbclid=IwAR1RxIcmmdL-EFjh_aI- (Date of access: 11.04.2022).
Symptom duration and risk factors for delayed return to usual health among outpatients with COVID-19 in a multistate health care systems network – United States, March-June 2020. MMWR Morb. Mortal. Wkly Rep. 2020. Vol. 69, № 30. P. 993–998. DOI: https://doi.org/10.15585/mm wr.mm6930e1 (Date of access: 11.04.2022).
COVID-19 rapid guideline: managing the long-term effects of COVID-19. NICE guideline. 2020. № 188. URL: https://www.nice.org.uk/guidance/ng188 (Date of access: 11.04.2022).
Attributes and predictors of Long-COVID: analysis of COVID cases and their symptoms collected by the Covid Symptoms Study App / C. H. Sudre et al. medRxiv. 2020. DOI: https://doi.org/10.1101/2020.10.19.20214494 (Date of access: 11.04.2022).
Голубовська О.А. (2021). Постковідний синдром: патогенез та основні напрями реабілітації. Здоров’я України 21 сторіччя. 3 (496). 24–26.
The Stanford Hall consensus statement for post-COVID-19 rehabilitation / R. Barker-Davies et al. Br. J. Sports Med. 2020. Vol. 54. P. 949–959.
Pulmonary Rehabilitation in COVID-19 patients: A scoping review of current practice and its application during the pandemic / M. A. B. Siddiq et al. Turk. J. Phys. Med. Rehabil. 2020. 66 (4). 480–494. DOI: https://doi.org/10.5606/tftrd.2020.6889 (Date of access: 20.04.2022).
Respiratory rehabilitation in elderly patients with COVID-19: A randomized controlled study / K. Liu et al. Complement. Ther. Clin. Pract. 2020. Vol. 39. Р. 101–166. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ctcp.2020.101166 (Date of access: 20.04.2022).
COVID-19 and pulmonary rehabilitation: preparing for phase three / М. Polastri et al. Eur. Respir. J. 2020. 55 (6). 20018–20022. DOI: https://doi.org/10.1183/13993003.01822-2020 (Date of access: 20.04.2022).
The future of neurorehabilitation after the SARS-CoV-2 pandemic / A. Juárez-Belaúnde et al. Neurologia. 2020. 35 (6). 357–450. DOI: https://doi.org/10.1016/j.nrleng.2020.06.003 (Date of access: 20.04.2022).
Disability through COVID-19 pandemic: neurorehabilitation cannot wait / L. Leocani et al. Eur. J. Neurol. 2020. 27 (9). 50–51. DOI: https://doi.org/10.1111/ene.14320 (Date of access: 20.04.2022).
Ribeiro F., Santos M. Exercise-based cardiac rehabilitation in COVID-19 times: one small step for health care systems, one giant leap for patients. Cardiologia. 2020. 73 (11). 969–970.
Cardiac Rehabilitation and Implications During the COVID-19 Era / R. Choxi et al. American College of Cardiology. 2021. URL: https://www.acc.org/latest-in-cardiology/articles/2021/01/04/14/03/cardiac-rehabilitation-and-implications-during-the-covid-19-era (Date of access: 20.04.2022).
Опросник САН: самочувствие, активность, настроение /В.А.Доскин и др. Сборник диагностических методик. 2015. URL: https://psmetodiki.ru/index.php/vzroslye/lichnost/141-oprosnik-san-samochuvstvie-aktivnost-nastroenie-v-a-doskin-n-a-lavrenteva-v-b-sharaj-i-m-p-miroshnikov (дата обращения: 26.02.2022).
Методи визначення працездатності людини. Основи охорони праці. 2022. URL: https://pidru4niki.com/12090810/bzhd/metodi_viznachennya_pratsezdatnosti_lyudini#705 (дата звернення: 26.02.2022).
Support for Rehabilitation Self-Management after COVID-19-Related Illness / World Health Organization. Copenhagen, 2020. P. 4–18. URL: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/333287/WHO-EURO-2020-855-40590-54571-eng.pdf (Date of access: 26.02.2022).
