АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ВІЛЬНОГО ЧАСУ ЖІНОК ПОХИЛОГО ВІКУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31652/2071-5285-2019-7-26-50-56

Ключові слова:

активне дозвілля, похилий вік, рекреація

Анотація

Анотації:У похилому віці визначаються найрізноманітніші потреби,серед яких істотне місце відводиться соціально-психологічнійпотребіузбереженніздоров’я.Як правило, з виходом на пенсію різко знижується рівень доходів, зменшуються фізичні та духовні сили, а вільного часу стає більше (близько 8 годин в день). Втім, несприятливі умови і низька якість життя в сукупності з низькими доходами змушують пенсіонерів турбуватися, в першу чергу, про задоволення повсякденних потреб, а духовні, культурні потреби відсуваються на другий план. Томуважливемісцепосідаєструктуравільногочасу,який відводиться на рекреаційно-оздоровчу рухову діяльність жінок похилог овік. Метою нашого дослідження слугувало вивчення структури вільного часу жінок похилого віку. Методи. У процесі дослідження нами були використанні такі методи: аналіз наукових джерел, анкетування, методи математичної статистики. В соціологічному опитуванні, що проводилося в «Університеті третього віку» на базі Чернівецького комунального територіального центру соціального обслуговування «Турбота», взяли участь 91 респондентів, віком 60-73 роки. Результати.Нами було визначено обсяг та структуру вільного часу жінок похилого віку. У структурі рухової активності переважає малорухливий і сидячий спосіб життя. Щоденна недостатня рухова активність не забезпечує оптимального функціонування основних фізіологічних систем організму, не створює умов для зміцнення здоров'я. Вивчаючи структуру вільного часу жінок похилого віку, ми дійшли висновку, що вони ведуть малорухливий спосіб життя. Обирають таки види діяльності як перегляд телепередач, відео 9,6 %, товариські зустрічі 7,3 %, читання книг 5,8 %,читання преси 5%, вивчення іноземної мови 5%, слухання музики 3,8 %, що свідчить про сидячий малорухливий спосіб життя, який все ж таки переважає у даному віці. Тому для активізації структури вільного часу жінок похилого віку слід враховувати відповідність пропонованих форм організації вільного часу потребам та інтересам осіб похилого віку та ін.

Посилання

Аванесова Г.А. Культурно-досуговая деятельность: Теория и практика организации: Учебное пособие для студентов вузов. М.: Аспект Пресс, 2006. 236 с.

Андрєєва О.В. Теоретико-методологічні засади рекреаційної діяльності різних груп населення: автореф. дис. ... д-ра наук з фіз. виховання і спорту :24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення». К., 2014. –44 с.

Андрєєва О. Розробка та впровадження технології проектування активної рекреаційної діяльності різних груп населення. Спортивний вісник Придніпров’я. 2015. No 1. С. 4-9.

Андрєєва О. Соціально-психологічні чинники, що детермінують рекреаційно-оздоровчу активність осіб різного віку. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2014. No 3 (106).С. 25-31.

Андрєєва О., Пацалюк К. Чинники, що детермінують рекреаційну активність осіб зрілого віку. Слобожанський науково-спортивний вісник: збірник наукових статей. Харків: ХДАФК. 2008. С. 31-34.

Андрєєва О.В. Історичні, теоретико-методологічні засадирекреаційної діяльності різних груп населення. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2015. No 2 (46). С. 19-23.

Гакман А.В., Балацька Л.В., Лясота Т.І. Вплив рекреаційно-оздоровчої діяльності на уповільнення старіння організму. Вісник кам’янець-подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. 2016. С. 91-97.

Гакман А. Проблеми організації рекреаційно-оздоровчої діяльності у структурі дозвілля людей похилого віку. Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура. 2017. С. 42-46.

Гакман А. Фітнес-клуб як форма активізації життєвої позиції літньої людини. Спортивний вісник Придніпров’я: науково-практичний журнал. No 3, 2017. С. 25-30.

Дудіцька С. Вітчизняний та зарубіжний досвід використання засобів оздоровчо-рекреаційної рухової активності у людей похилого віку. с. 56-61. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова серія 15 «Науково педагогічні проблеми фізичної культури. Фізична культура і спорт/ випуск 3 (111). 2019р. С.209.

Дудіцька Світлана. Мотиви й різновиди рекреаційно-оздоровчої діяльності людей похилого віку. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. 2019 Січ 29. No31. С. 45-49.

Дутчак М., Баженков Є. Теоретичний аналіз дефеніції "Оздоровчо-рекреаційна рухова активність" [Електронний ресурс]. Спортивна наука України. 2015. No 5 (69). С. 56-63.

Круцевич Т.Ю., Андрєєва О.В., Благій О.Л. Рекреативні заняття як чинник формування дозвіллєвої культури. Спортивний вісник Придніпров’я. Дніпропетровськ, 2008. No 1. С. 3–8.

Круцевич Т.Ю., Безверхня Г.В. Рекреація у фізичній культурі різних груп населення: навч. посібник. К.: Олімп. л-ра, 2010. –370 с.

Литвак Р. А., Резанович И. В. Организация досуговой деятельности пожилых людей в фитнес-клубе. Современные проблемы науки и образования. 2011. No. 6. С. 177-177.

Никитушкина Н. Н. Развитие массовой физической работы по месту жительства отдыха населения. М.: Москомспорт, 2010. 162 с.

Петрова І.В. Клуб для людини похилого віку: теорія і практика. Посвіт. 2000. No 1. С. 84-89.

Приступа Є., Жепка А., Лара В. Концепції вільного часу людини як важливої категорії рекреації. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наук. моногр. за ред. С.С. Єрмакова. Х., 2007. No 1. С. 106-112.

Столяров В.И., Быховская И.М., Лубышева Л.И. Концепция физической культуры и физкультурного воспитания (инновационный подход). Теория и практика физической культуры. 2017. No 5.С. 11-15.

Сухова Л. С. Организация досуга и свободного времени пожилых людей. .Проблемы старости: духовные, медицинские и социальные аспекты: сб. ст.–М.: Свято-Дмитриевское училище сестѐр милосердия. 2003. С. 107-121.

Щанина Е. В. Организация досуга пожилых людей. Известия высших учебных заведений. Поволжский регион. Общественные науки. 2013. No. 4 (28).

Andreeva O. Anna Hakman, Larissa Babalatska. Factors which determine the involvement of elderly people to health and recreational physical activity. Trends and perspectives in physical culture and sports. Suchava, 2016. P.41-47.

Khimenes K. Improvement of sportsmen physical fitness during previous basic training (based on sport orienteering material). J phys educ sport 2016;16 (2). Р. 392-396.

Завантаження

Опубліковано

2025-04-01

Номер

Розділ

І. НАУКОВИЙ НАПРЯМ

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають