Психологічна готовність студентської молоді до екологічної та споживчої поведінки

Анотація

У статті проаналізовано особливості формування та розвитку психологічної готовності студентської молоді до екологічної та споживчої поведінки. Здійснено психологічний аналіз змісту та сутності феномену "психологічна готовність". Констатовано, що від рівня сформованості психологічної готовності студентської молоді до еколого-споживчої поведінки значною мірою залежатиме екологічне майбутнє людства та їхня власна екологічно доцільна поведінка у відповідь на наявні чи майбутні екологічні загрози. Доведено, що недоліки та помилки у ставленні до природного довкілля, хибні уявлення про невичерпність природних ресурсів, перекладання відповідальності за наслідки екологічно неадекватної поведінки на інших, як правило, пов'язані з особистісними якостями та психологічною непідготовленістю студентів до екологічної та споживчої поведінки.  

 Визначено, що психологічна готовність студентської молоді до еколого-споживчої поведінки проявляється у наявності: необхідних екологічних знань, умінь і навичок, екологічного інтелекту та мислення; екологічно доцільних якостей (екологічної дисциплінованості, організованості та відповідальності), які сприяють активізації проекологічної поведінки; стійкого позитивного ставлення до необхідності та важливості прояву екодоцільної поведінки та прагнення постійно розвивати свої екологічні знання та вміння; внутрішньої потреби у демонстрації проекологічної поведінки. Констатовано, що екологічна позиція студентської молоді впливає на екологічну та споживчу поведінку через екологічний контроль, який виражається в екологічній самоефективності та екологічній інтернальності. Екологічна позиція за умови домінування благополуччя інших індивідів впливає на екологічну та споживчу поведінку студентської молоді через підвищення самоефективності в екологічній сфері. Позиція домінування благополуччя інших активізує проекологічні норми, що спонукає до оцінки екодеструктивних дій як неприйнятних. Екологічна позиція впливає на екологічну та споживчу поведінку опосередковано, через суб'єктивний зв'язок з природою.