РЕСУРСИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ

Анотація

У статті представлено теоретико-аналітичний аналіз проблеми психологічної стійкості персоналу Державної служби України з надзвичайних ситуацій в умовах воєнного часу. Актуальність дослідження зумовлена суттєвим зростанням психоемоційного навантаження на працівників ДСНС внаслідок повномасштабної війни в Україні, необхідністю виконання професійних обов’язків в умовах постійної загрози життю, високого рівня невизначеності, відповідальності за життя людей та систематичного контакту з наслідками руйнувань, людських втрат і травматичних подій. За таких умов проблема збереження психологічного здоров’я, професійної ефективності та здатності до післястресового відновлення набуває особливого наукового й практичного значення.

Психологічна стійкість розглядається як складний багаторівневий психологічний феномен, який забезпечує підтримання ефективного функціонування особистості в умовах тривалого впливу стресових, кризових та екстремальних чинників. Особливу увагу приділено сучасним науковим підходам до вивчення психологічної стійкості, серед яких концепція резильєнтності, теорія життєстійкості, ресурсний підхід та сучасні дослідження психологічного здоров’я особистості. Показано, що здатність людини успішно долати наслідки стресу визначається не окремими психологічними якостями, а цілісною системою внутрішніх і зовнішніх ресурсів.

Теоретичну основу дослідження становлять праці зарубіжних і вітчизняних науковців, присвячені проблемам адаптації особистості до несприятливих життєвих обставин, збереження психологічного здоров’я, подолання професійного стресу та забезпечення психологічного благополуччя в умовах кризових подій. Узагальнення сучасних наукових підходів дозволило розкрити зміст психологічної стійкості як результату взаємодії особистісних, професійних та соціально-психологічних ресурсів.

Обґрунтовано авторську структурно-функціональну модель ресурсного забезпечення психологічної стійкості персоналу ДСНС України в умовах воєнного часу. Встановлено, що основу моделі становлять три взаємопов’язані блоки ресурсів: особистісні саморегуляторні, професійно-екзистенційні та соціально-психологічні. До особистісних саморегуляторних ресурсів віднесено життєстійкість, стресостійкість, емоційну саморегуляцію, адаптивні копінг-стратегії, толерантність до невизначеності, когнітивну гнучкість і самоефективність. Професійно-екзистенційні ресурси охоплюють професійну ідентичність, внутрішню мотивацію, професійну компетентність, смисложиттєві орієнтації, цінності та відданість місії служби. Соціально-психологічні ресурси представлені соціальною підтримкою, згуртованістю підрозділу, організаційною підтримкою та психологічною безпекою професійного середовища.

Особлива увага приділяється аналізу механізмів взаємодії зазначених ресурсів та їх ролі у підтриманні психологічного здоров’я, професійної ефективності, профілактиці професійного вигорання та забезпеченні постстресового відновлення працівників ДСНС. Показано, що психологічна стійкість формується внаслідок синергічної взаємодії всіх складових ресурсної системи, а недостатній розвиток окремих її компонентів може негативно впливати на адаптаційний потенціал особистості та ефективність професійної діяльності.