Особливості організації еколого-психологічно безпечного інклюзивного освітнього середовища в закладах освіти

Анотація

У статті розкрито екопсихологічну безпечність інклюзивного освітнього середовища як стан середовища вільний від зовнішніх проявів психологічного насильства у взаємодії, котрий сприяє задоволенню основних потреб у особистісно-довірчому спілкуванні, створює референтну значущість середовища й забезпечує психічне здоров’я здобувачів освіти. Метою статті є обґрунтування сучасних наукових досліджень щодо організації екопсихологічно безпечного освітнього середовища для дітей з особливими потребами в умовах ефективної сучасної інклюзивної освіти. Зазначено, що психологічна безпека дітей в навчальних закладах обумовлюється власними характеристиками індивіда й значною мірою залежить від нього самого, забезпечуючи мобільність реагування на небезпеку в умовах відсутності чи запізнювання відповідної соціальної допомоги. Сучасний вчитель має бути одночасно наставником, координатором, менеджером, психологом, спостерігачем. Саме тому викладачу необхідно зосередитись на інклюзивних цінностях, побудові комфортного середовища для кожного школяра. Серед методів дослідження виокреслено аналіз та дослідження змісту, принципів, сутності та особливостей інклюзивного розвитку здобувачів освіти в навчальних закладах перебувають в центрі наукового пошуку багатьох країн та міжнародних інституцій, серед яких Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Програма розвитку ООН (ПРООН), Європейська комісія, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Всесвітній економічний форум (ВЕФ), Світовий банк, Міжнародний центр політики інклюзивного зростання, що сприяло психодіагностичним вимірам дослідження. У висновках розкрито компоненти професійної компетентності щодо організації екопсихологічно безпечного освітнього середовища для дітей з особливими потребами, серед яких такі як когнітивний, організаційно-діяльнісний, мотиваційно-ціннісний та рефлексивний компоненти. Зазначено, що спільна робота вчителя має поширюватися як на батьків дітей з обмеженими можливостями, так і на батьків здорових дітей, впродовж якої і формується толерантне ставлення до дітей з особливими освітніми потребами та екологічна безпека освітнього середовища навчальних закладів.