Волонтерство як соціально-психологічний феномен

Анотація

В статті здійснена теоретична рефлексія трактувань понять волонтерство та волонтерська діяльність з погляду їх використання у нормативно-правових документах, а також у науковому дискурсі зарубіжних та вітчизняних досліджень. Визначено два підходи до розуміння волонтерства – інституційний та суспільний. Обґрунтовано, що інституційний підхід базується на принципах цілісності, органічної солідарності, поєднанні об’єктивного і суб’єктивного, зосереджується на залученні організацій, урядів та інституцій до просування та підтримки волонтерства. Стверджується, що волонтерство як суспільний підхід, реалізується через самостійний взаємозв’язок (соціальна спільність) людей як суб’єктів добровольчої діяльності, що мають сформовані суспільні цінності, інтереси, установки як основу для формування соціальної ідентичності спільності, демонструють відповідальне ставлення і задоволеність волонтерською діяльністю.
Встановлено, що до основних функцій волонтерства віднесено мобілізаційну, функцію соціальної стабілізації, формування та розвитку громадянського суспільства, регулятивну, стимулюючу, комунікативну, а також функції соціалізації самопізнання, самоствердження та професіоналізації. Волонтерство розглядається як вид діяльності, що базується на принципах свободи від зовнішнього примусу, можливості вибору варіанта дії, альтруїзму, діяльності за межами сімейних та дружніх відносин. Ознаками волонтерства як діяльності є її процесуальний характер та позитивна спрямованість, а також реалізація цієї праці у вільний час. Структура волонтерської діяльності розкрита через мотиваційний, когнітивний та емоційно-вольовий компонент. Волонтерська діяльність може бути спрямована на реалізацію трьох різноспрямованих аспектів: забезпечення впливу активних людей на конкретно – історичну ситуацію, що склалася у суспільстві; забезпечення впливу найважливішої діяльності на особистісні властивості людини, що включається в цю діяльність; отримання людиною, що у цій діяльності, значних компетентностей і конкретних знань, навичок і умінь.