ВПЛИВ МУЗИКИ НА ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Анотація

Стаття висвітлює роль музики як багатовимірного ресурсу у сприянні психологічному благополуччю, емоційній регуляції та розвитку стійкості серед сучасної молоді в умовах невизначеності. Метою роботи є визначення теоретичних основ і практичних механізмів впливу музики на задоволення базових психологічних потреб автономії, компетентності та зв’язку з іншими в соціумі, а також її потенціалу в зниженні стресу, формуванні адаптивних стратегій та сприянні самореалізації.

Теоретична база статті охоплює концепцію "евдемонічного благополуччя" та теорію самодетермінації (Self-Determination Theory, Ryan & Deci, 2017)[1], які підкреслюють ключову роль автономії, компетентності та соціальних зв’язків у забезпеченні психологічного благополуччя. Методологія дослідження базується на аналізі сучасних теоретичних та емпіричних досліджень у галузях психології, нейробіології та соціальних наук, з акцентом на систематизацію даних щодо впливу музики на психологічну стійкість і адаптацію молоді до умов невизначеності.

Наукова новизна роботи полягає в інтеграції нейробіологічних, соціальних та когнітивних аспектів впливу музики для створення цілісного розуміння її адаптивного потенціалу в умовах невизначеності. Аналіз базується на роботах Chanda та Levitin (2013) [2], які висвітлюють нейробіологічні механізми впливу музики, зокрема стимуляцію виділення дофаміну, що підвищує мотивацію та оптимізм, зниження рівня кортизолу, активацію окситоцину, що сприяє соціальній взаємодії, та ендогенних опіоїдів, які зменшують тривожність і емоційний дискомфорт. Ці нейрохімічні процеси пояснюють здатність музики регулювати емоційні стани та сприяти фізіологічному відновленню.

Стаття також розглядає роль музики у формуванні самоусвідомлення, життєвих цінностей, цілей та особистої ідентичності. DeNora, T (2000) [3]  відзначає здатність музики сприяти рефлексії та адаптації до життєвих викликів, тоді як Schäfer et al. (2013) [4]  акцентують увагу на її ролі як джерела натхнення й креативності. Крім цього, аналізується використання музики для зниження рівня стресу та поліпшення адаптації до нових умов через спільну діяльність і створення стабільного соціального контексту (Granot et al., 2021) [6].

Згідно з Carleton (2016)[5], невизначеність є потужним когнітивним та емоційним викликом для молоді. У цьому контексті музика виявляється ефективним засобом для зниження тривожності, покращення когнітивної гнучкості та формування стратегії адаптації до умов, які змінюються. Вона також забезпечує соціальну підтримку через спільні заняття музикою, що сприяє відчуттю приналежності та емоційного комфорту.

Таким чином, музика виступає універсальним інструментом, який сприяє зниженню стресу, розвитку стійкості, адаптації до умов невизначеності та забезпеченню самореалізації молоді. Результати дослідження підкреслюють потенціал музики як ресурсу для формування психологічної стійкості, інтеграції в соціальне середовище та особистісного зростання в умовах сучасного світу.