Українська література: історичний досвід і перспективи

Науковий журнал

№ 1 (2023)
Філософія літератури

На підступах до адекватної історіографії

https://doi.org/10.31652/3041-1084-2023-1-4-24
pdf
  • Юрій Ковалів
Юрій Ковалів
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Біографія

Опубліковано 2023-10-18

Ключові слова

  • авторська історія літератури, історіографія, техніка пильного читання, декодування, герменевтичне коло, методологія

Авторське право (c) 2023 Yurii Kovaliv (Author)

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Як цитувати

На підступах до адекватної історіографії. (2023). Українська література: історичний досвід і перспективи, 1, 4-24. https://doi.org/10.31652/3041-1084-2023-1-4-24
Crossref
Scopus
Google Scholar
Europe PMC

Анотація

Стаття присвячена з’ясуванню сутнісних ознак історіографії української літератури, котра виникла на основі історій, набула сенсу їх інтеґрації, осмислення закономірності історичного мислення. Задля цього зроблено аналітичний огляд становлення й розвитку історії українського письменства — від літературно-критичних публікацій О. Бодянського, М. Костомарова та ін., поступового структурування шляхом спроб і помилок у виданнях М. Петрова, Ом. Огоновського, які вдавалися або до ідеологічно-стильового еклектизму, або до пріоритизації біобібліографічного методу, порушували питання про сутність історії літератури (І. Франко). «Історія українського письменства» С. Єфремова стала першою фундаментальною авторською історією з послідовним хроматичним рядом, із концепцією примату ідеї над образною системою, соціологічним уявленням про роль літератури. В статті простежена еволюція наукової думки від позахудожнього ангажування до іманентного розуміння літератури як мистецтва, починаючи від історії М. Грушевського, відповідної положенням психолінгвістики О. Потебні й філологічної школи В. Перетца. Такий погляд, зумовлений літературними реаліями, увиразнив М. Зеров, обґрунтував М. Гнатишак, універсалізував Д. Чижевський. Вони подали новий тип історії української літератури з виразними ознаками історіософії. М. Гнатишак й Д. Чижевський інтеґрували її в концепцію хвилеподібного бінарного літературного процесу, запропонували періодизацію, адекватну мінливим жанрово-стильовим пошукам за принципом від «простого» (ідея) до «складного» (метафора) і — навпаки, суголосну європейському культурному світу, виявили (Д. Чижевський) бароковий психотип, домінантний в українському менталітеті. Кожна з авторських історій постає певним кутом зору на динаміку літературного життя, потребує зіставлення, аби на перетині їх сегментів за принципом накладання герменевтичних кіл виявити спільне розуміння проблеми, важливе для історіографічних студій. На відміну від попередніх концепцій автор статті пропонує історію не біографій чи позахудожніх чинників, а літературних текстів в їх іманентних характеристиках, контекстах, хронологічних координатах, при застосуванні техніки пильного читання, в настанові подолання часопросторової дистанції між текстом (автором) й реципієнтом (історіографом).

pdf

Завантаження

Дані завантажень поки не доступні.

Посилання

  1. Гнатишак М. Історія української літератури. Прага : Видавництво Юрія Тищенка, 1941. Кн. 1. 132 с.
  2. Гнатюк М. Михайло Возняк і його «Історія української літератури». Возняк М. Історія української літератури : У 2 кн. Львів : Світ, 1992. Кн. 1. С. 3–30.
  3. Гнатюк М. Іван Франко і проблеми теорії літератури. Київ : ВЦм«Академія», 2011. 240 с.
  4. Грабович Г. До історії української літератури. Дослідження, есе, полеміка. Київ : Основи, 1997. 604 с.
  5. Грушевський М. Історія української літератури : В 6 т., 9 кн. / упоряд. В. Яременко; авт. передм. П. Кононенко. Київ : Либідь, 1993. Т. 1. 392 с.
  6. Демська-Буздуляк Л. Історія літератури в Україні – проблеми та виклики сьогодення. Сучасність. 2010. Ч. 5.
  7. Дончик В. Дещо з конкретного досвіду історіописання. Філологічні семінари : Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2010. Вип. 13. С. 23–28.
  8. Єфремов С. Зеров M. Нове українське письменство. ЗІФВ ВУАН. 1926. Кн. 7/9.
  9. Єфремов С. Історія українського письменства. Київ : Феміна, 1995. 668 с.
  10. Зеров М. Українське письменство / упоряд. М. Сулима. Київ : В-во Соломії Павличко «Основи», 2003. 1301 с.
  11. Київські неокласики / упоряд. В. Агеєва. Київ : Факт, 2003. 252 с.
  12. Наєнко М. Історія українського літературознавства і критики. Київ : ВЦ «Академія», 2010. 515 с.
  13. Перкінс Д. Чи можлива історія літератури? Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія», 2005. 152 с.
  14. Петров Н. Очерки по истории украинской литературы ХІХ столетия / передм., прим. Г. А. Александрової. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2020. 479 с.
  15. Петров Н. Очерки по истории украинской литературы XVIII – XVIII веков: Киевская исскуственная литература, преимущественно драматическая. Київ : Тип. Акц. О-ва «Петро Барський в Києві», 1911. 532 с.
  16. Просалова В. Авторські історії української літератури в першій половині ХХ ст. : тенденції, проблеми, здобутки. Філологічні семінари : Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 2010. Вип. 13. С. 50–58.
  17. Соловей Е. Сергій Єфремов: доля і спадщина. Сергій Єфремов. Вибране. Статті. Наукові розвідки. Монографії. Київ : Наукова думка, 2002. С. 5–16.
  18. Франко І. Зібрання творів : У 50 т. / упоряд. та комент. Л. Гаєвської, П. Гонтаря, М. Гончарука, I. Денисюка, В. Колосової, С. Кравченко, Л. Мiщенко; ред. В. Микитась, А. Халаманчук. Київ : Наукова думка, 1981. Т. 29. 603 с.
  19. Франко І. Зібрання творів : У 50 т. / упоряд. та комент. В. Колосової, В. Крекотня, М. Мишанича, М. Сулими; ред. О. Мишанича. Київ : Наукова думка,1983. Т. 40. 559 с.
  20. Франко І. Зібрання творів : У 50 т. / упоряд. та комент. В. Крекотня, Т. Третяченко; ред. П. Колесник. Київ : Наукова думка, 1984. Т. 41. 684 с.