Опубліковано
2025-03-15
Ключові слова
- юні спортсмени, увага, пам’ять, психічні процеси, нервова система, випереджаючі реакції, запізнілі реакції, динамічна працездатність
Анотація
Актуальність. Дослідження актуальне через потребу в комплексних підходах до психологічної підготовки юних футзалістів із урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей. Попри науковий прогрес, оптимальні методи психологічного супроводу в командних видах спорту залишаються недостатньо розробленими, що вимагає подальших досліджень для розвитку мотивації, стійкості та командної взаємодії. Мета дослідження. Визначити вплив занять командним видом спорту (на прикладі футзалу) на розвиток сенсомоторних реакцій, координації рухів, концентрації уваги та психічних процесів у дітей 6–7 років. Матеріал і методи дослідження. Теоретичний аналіз і узагальнення даних наукової та методичної літератури, даних мережі Інтернет за проблематикою дослідження; анкетування; психодіагностичне тестування; методи математичної статистики. До дослідження було залучено 22 юних футзаліста і 14 дітей які не займаються спортом, віком від 6 до 7 років. Результати дослідження. Швидкісно-координаційні здібності, необхідні для успіху в командних видах спорту, формуються на основі сенсомоторних реакцій і психічних процесів. Тенденція ранньої спеціалізації, зокрема у футзалі, футболі та інших командних видах спорту, сприяє швидкому досягненню високих результатів, але може призводити до дисгармонійного розвитку юних спортсменів. Тому актуальним є моніторинг розвитку юних спортсменів командних видів спорту із фіксацією змін, що відбуваються у сфері психічних процесів. Дослідження показало, що юні футзалісти здатні швидко реагувати на один «потрібний» сигнал у конкретний момент, але відчувають труднощі при сприйнятті рухомих стимулів. Серед юних футзалістів 62 % мають середньо-слабкий тип нервової системи з хвильовим ритмом роботи. Вони вирізняються вразливістю, гостро реагують на стрес і чутливі до похвали та нагород. Вищий рівень реакції на рухомий об’єкт свідчить про краще розвинену ментальну сферу, що позитивно впливає на їхні координаційні здібності порівняно з однолітками, які не займаються спортом. Спостерігалась тенденція до більш збалансованого розподілу випереджаючих і запізнілих реакцій у юних футзалістів порівняно з дітьми, які не займаються спортом.
Посилання
- Богуславська, В., Пітин, Ю., & Бріскін, М. (2017). Напрями застосування новітніх інформаційних технологій в галузі фізичної культури та спорту. Спортивний вісник Придніпров'я, (2), 16–20. http://nbuv.gov.ua/UJRN/svp_2017_2_4
- Бринзак, С. С. (2009). Прогнозування психологічної сумісності спортсменів у команді (на прикладі ігрових видів спорту) (Автореф. дис. канд. наук з фіз. виховання і спорту). Національний університет фізичного виховання і спорту України.
- Вознюк, Т. В. (2017). Особливості прояву психофізіологічних властивостей у гравців чоловічих та жіночих команд з баскетболу. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, (3), 15–20. Вінниця: ТОВ «Планер».
- Вознюк, Т., & Волошин, В. (2024). Ефективність застосування програми удосконалення спеціальних координаційних здібностей у підготовці юних футболістів. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, (1), 63–75. Вінниця: ТВОРИ.
- Волянюк, Н. Ю., Ложкін, Г. В., & Колосов, А. Б. (2022). Організаційний стрес спортивної команди. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (3), 38–44. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.8
- Войтенко, С. М., Костюкевич, В. М., & Стасюк, І. І. (2022). Теорія і методика викладання футзалу: Навчальний посібник. Вінниця: ТВОРИ.
- Воронова, В. І. (2001). Психологічний супровід спортивної діяльності в футболі. Київ: Науково-методичний (технічний) комітет Федерації футболу України.
- Гринь, О. Р. (2015). Психологічне забезпечення та супровід підготовки кваліфікованих спортсменів: Навчальний посібник. Київ: Олімпійська література.
- Колосов, А. Б. (2007). Когнітивний ресурс підвищення стрес-стійкості кваліфікованих спортсменів (Дис. канд. психол. наук). Київ.
- Костюкевич, В. М., Войтенко, С. М., & Стасюк, І. І. (2023). Контроль у футболі: Навчальний посібник. Вінниця: ТВОРИ.
- Костюкевич, В. М., Войтенко, С. М., & Вознюк, Т. В. (2024). Моделювання і прогнозування в спорті: Навчальний посібник. Вінниця: ТВОРИ.
- Кутек, Т., & Олійник, О. (2023). Моніторинг психоемоційного стану кваліфікованих футболістів у річному циклі підготовки. Фізична культура, спорт та здоров’я нації: Збірник наукових праць, 16(35), 171–179. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2023-16(35)-171-179
- Платонов, В. М. (2021). Сучасна система спортивного тренування: Підручник. Київ: Перша друкарня.
- Проценко, Г. В. (2010). Стиль спілкування тренера як фактор успішності сумісної діяльності у спортивній команді (на прикладі юних волейболісток) (Автореф. дис. канд. наук з фіз. виховання і спорту). Київ: Національний університет фізичного виховання і спорту України.
- Стасюк, В. А., Стасюк, І. І., & Войтенко, С. М. (2025). Теорія і методика викладання футболу та футзалу: Навчально-методичний посібник [для факультетів фізичної культури закладів вищої освіти] [Електронний ресурс]. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. http://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/8720
- Сархан, Ш. (2011). Соціально-психологічні особливості групової згуртованості спортсменів. Спортивний вісник Придніпров’я: Збірник наукових праць, (2), 75–79.
- Сікорська, Л., & Вознюк, Т. (2024). Вплив занять спортивними іграми на якість життя студентської молоді. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, (4), 19–30. Вінниця: ТВОРИ.