Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування

Науковий журнал

№ 4 (2025)
Сучасна система спортивного тренування та проблеми її вдосконалення

Індивідуальні особливості кінематичної структури рухів кваліфікованих стрибунів у довжину

pdf
  • Юй Байхуей,
  • Козлова Олена
Козлова Олена
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Біографія

Опубліковано 2025-12-27

Ключові слова

  • техніка, біомеханічні показники, модель, стрибок у довжину, індивідуалізація

Авторське право (c) 2025 Юй Байхуей, Козлова Олена

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Як цитувати

Індивідуальні особливості кінематичної структури рухів кваліфікованих стрибунів у довжину. (2025). Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, 4, 101-111. https://doi.org/10.31652/3041-2463/2025-4-8

Анотація

Актуальність. Розширення знань щодо індивідуальних особливостей кінематичної структури рухів кваліфікованих стрибунів у довжину виявляється винятково актуальним як стосовно науки, так і практики та потребує подальшого вивчення. Мета дослідження – вдосконалення технічної майстерності кваліфікованих стрибунів у довжину на основі визначення їхніх індивідуальних особливостей кінематичної структури рухів. Матеріали та методи дослідження. Методи: теоретичний аналіз і узагальнення джерел науково-методичної літератури, даних мережі Інтернет; біомеханічний аналіз; моделювання; методи математичної статистики.

Для визначення особливостей кінематичної структури розбігу в стрибках у довжину використовували оптико-електронну вимірювальну систему «OptoJump». За інформативними біомеханічними характеристиками аналізували спроби кваліфікованих стрибунів у довжину, виконаних під час українських змагань різного рівня, спортивний результат яких коливався у діапазоні 8,01–7,50 м (n=30). Отримані біомеханічні показники та виявлені закономірності їх змінювання стали підґрунтям для розробки групових моделей. Середні значення інформативних кінематичних показників порівнювали з індивідуальними МСУ (у спробі на результат 7,83 м). Результати дослідження. Проведений порівняльний аналіз біомеханічних параметрів техніки стрибка в довжину спортсмена з результатом 7,83 м у співставленні з груповою моделлю стрибунів високої кваліфікації (8,01–7,50 м) дозволив виявити низку індивідуальних особливостей, які формують сильні сторони певного спортсмена та визначають напрями подальшого вдосконалення технічної підготовки. Висновки. Подальше удосконалення техніки має бути спрямоване на індивідуальну корекцію заключного кроку та відштовхування – з урахуванням виявлених сильних сторін спортсмена, таких як висока інтенсивність рухових дій, оптимальні параметри довжини кроків і висока швидкість стопи.

pdf

Посилання

  1. Бобровник, В. І., & Козлова, О. К. (2023). Стрибок у довжину. У В. І. Бобровника, С. П. Совенка, & А. В. Колота (Ред.), Легка атлетика: теорія та методика тренерської діяльності (у 2 кн., с. 9–53). Олімпійська література.
  2. Юй, Б., Козлова, О. К., & Ван, Вей. (2025). Особливості кінематичної структури рухів кваліфікованих стрибунів у довжину на останніх кроках розбігу. Педагогічна академія: наукові записки. https://doi.org/10.5281/zenodo.15776987
  3. Arampatzis, A., Schade, F., & Walsh, M. (2020). Biomechanics of long jump performance: The role of kinematics and kinetics. Journal of Sports Sciences.
  4. Boccia, G., Cardinale, M., & Brustio, P. R. (2020). Performance progression of elite jumpers: Early performances do not predict later success. Scandinavian Journal of Medicine, & Science in Sports, 31(1), 132–139.
  5. https://doi.org/10.1111/sms.13820
  6. Čoh, M., Žvan, M., & Kugovnik, O. (2017). Kinematic and biodynamic model of the long jump technique. Kinematics. https://doi.org/10.5772/intechopen.71418
  7. Franceschi, A., Conte, D., Airale, M., & Sampaio, J. (2020). Training load, neuromuscular readiness, and perceptual fatigue profile in youth elite long-jump athletes. International Journal of Sports Physiology and Performance, 15(1), 5–12. https://doi.org/10.1123/ijspp.2019-0596
  8. Huber, A. (2012). The biomechanical analysis of the jump in the long jump. University of Tuebingen.
  9. Jaitner, T., Mendoza, L., & Schöllhorn, W. I. (2001). Analysis of the long jump technique in the transition from approach to takeoff based on time-continuous kinematic data. European Journal of Sport Science, 1(5), 1–12. https://doi.org/10.1080/17461390100071502
  10. Kozlova, O. K., & Van, W. (2020). Improvement of technical mastery of qualified athletes specializing in long jump. Theory and Methodology of Physical Education and Sports, (1), 9–14.
  11. Lloyd, R. S., & Oliver, J. L. (2022). Long jump performance: An exploration of biomechanics and training techniques. Sports Biomechanics. https://doi.org/10.1080/14763141.2022.2032165
  12. Poulos, G., & García, R. (2019). Biomechanical factors influencing long jump performance: A review. International Journal of Sports Science, & Coaching. https://doi.org/10.1177/1747954119875683
  13. Shiffer, Y. (2011). Horizontal jumps. IAAF New Studies in Athletics, 3–4, 7–22.
  14. Tellez, K., & James, K. (2000). Long jump. У J. L. Rogers (Ed.), USA track, & field coaching manual (pp. 141–157). Human Kinetics.
  15. Tesch, P. A., & Karlsson, J. (2021). Neuromuscular adaptations in elite long jump athletes: Insights from biomechanics. Journal of Sports Medicine and Physical Fitness.
  16. Tucker, C., Nicholson, G., Cooke, M., & Bissas, A. (2018). Biomechanical report for the IAAF World Championships London 2017: Long jump men’s. International Association of Athletics Federations.
  17. https://worldathletics.org/about-iaaf/documents/research-centre
  18. Wang, W., Kozlova, E., & Kozlov, K. (2021). Technology for improving the technical skills of skilled long jumpers. Sport Mont, 19(2), 83–87. https://doi.org/10.26773/smj.210615

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.