Змістова лінія «Функції» шкільного курсу математики та особливості її вивчення в середній школі
https://doi.org/10.31652/3041-2277-2024-2-7-19Опубліковано 2024-12-18
Ключові слова
- алгебра,
- алгебра і початки аналізу,
- змістова лінія «Функції»,
- означення функції,
- методичні схеми дослідження властивостей функції
Авторське право (c) 2024 Василь Швець
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Анотація
У статті розкриваються важливі обставини і особливості вивчення в шкільному курсі математики змістової лінії «Функції». Серед обставин називається різне трактування поняття функції: у базовій школі функція розглядається (класичний підхід) як залежність між змінними величинами, а в старшій профільній як відповідність (сучасне, модерне означення) між елементами двох множин. Це призводить до різних схем дослідження властивостей функції та побудови її графіка.
Зазначається, що змістова лінія «Функції» є провідною лінією шкільного курсу алгебри, алгебри і початків аналізу. Вона – основа для вивчення рівнянь, нерівностей, тотожних перетворень алгебраїчних виразів, початків теорії ймовірностей, геометричних величин (площа фігури, об’єм тіла, площа поверхні тіла тощо). Її вивчення розпочинається з 7 класу і проходить в три етапи: 1 етап - 7-9 класи. Основна мета вивчення функцій – обґрунтувати вивчення лінійних, квадратних, дробово-раціональних рівнянь і нерівностей, тотожних перетворень одночленів, многочленів і дробових виразів, навчити застосовувати як математичні моделі під час вивчення фізики, розв’язування практичних та прикладних задач; 2 етап – 10-11 класи, коли вивчаються базові елементарні функції та їх важливі властивості (зростання, спадання, періодичність, неперервність). Основна мета вивчення – навчити застосовувати до розв’язування ірраціональних, тригонометричних, показникових рівнянь і нерівностей, перетворення відповідних алгебраїчних виразів, будувати графіки складених елементарних функцій методом геометричних перетворень, графіків базових елементарних функцій, застосовувати як математичні моделі під час розв’язування практичних та прикладних задач; 3 етап – 11 клас, коли вивчаються «Похідна» та «Інтеграл». Основна мета вивчення – дати повну схему дослідження властивостей і побудови графіка диференційовної функції за допомогою похідної. Навчити застосовувати здобуті знання про властивості функцій під час розв’язування практичних та прикладних задач, під час формування ключових компетентностей.
Завантаження
Посилання
- Бевз, В. Г., & Бевз, Г. П. (2007). Алгебра: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Київ: Зодіак-Еко. 304 c.
- Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. (2011). Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392. Діє в старшій школі. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF#Text
- Державний стандарт базової середньої освіти. (2020) Затверджено постановою Кабінету Міністрів України, від 30.09.2020 р. № 989. Діє в основній школі 5-9 класи. https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886/#google_vignette
- Дубинчук, О. С., Мальований, Ю. І., & Дичек, Н. П. (1991). Методика викладання алгебри в 7-9 кл. Київ: Радянська школа. 252 с.
- Навчальна програма з математики для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. (2017) Затверджена наказом МОН України від 07.06.2017, № 804: https://osvita.ua/school/program/program-5-9/56128/
- Навчальна програма з математики для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту) https://osvita.ua/school/program/program-10-11/58878/
- Навчальна програма з математики для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (профільний рівень) https://osvita.ua/school/program/program-10-11/58879/
- Навчальна програма з математики для 10-11 класів (з поглибленим вивченням математики) https://osvita.ua/school/program/program-10-11/58881/
- Слєпкань, З. І. (2006). Методика навчання математики. Київ: Зодіак-Еко. 310 с.
- Шунда, Н. М. (1983). Функції та їх графіки: Посібник для вчителів. Київ: Радянська школа. 190 с.