ТЕАТР ЯК ПЕДАГОГІЧНА ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ ЦІЛІСНОЇ ОСВІТИ ОСОБИСТОСТІ У РАННІЙ НОВИЙ ЧАС

Анотація

Статтю присвячено історико - педагогічному та історико - культурологічному аналізові поглядів європейських гуманістів та вивченню ранньомодерних освітніх практик щодо інтеграції театру та театральних вистав у розв’язання завдань цілісної освіти особистості. Ви явлено ренесансно - гуманістичне бачення педагогічного потенціалу театру, а також прослідковано особливості цієї форми виховання в практиці ранньомодерних європейських закладів освіти – протестантcьких гімназіях і католицьких колегіумах. З’ясовано, що у ранньомодерних культурно - світоглядних системах (ренесансний гуманізм, протестантський гуманізм, католицький гуманізм) було спільним визнання вагомого значення театру і театрального мистецтва у реалізації завдань цілісної освіти особистості. Виявлено, що детермінуюч и освіту гуманістичним пріоритетом “sapientem et eloquentem pietatem ” ( «вчена і красномовна побожність» ) тогочасні мислителі ключовими критеріями цілісної освіти проголосили освіченість, красномовство та доброчесність. Інтеграція т еатру в освітній процес дала змогу успішно сформувати зазначені критерії: вивчення сюжетів та текстів латинських авторів формувало гуманістичну освіченість; виголошення промов та гра ролей давали змогу ефективно розвинути красномовство, а зміст вистав було спрямовано на розвиток доброчесності та духовно - моральну формацію учнів і молоді. Доведено, що гуманісти одностайно підкреслити виняткову педагогічну цінність шкільного театру, а освітні реформатори (протестанти та єзуїти) успішно масштабувати гуманістичн і ідеї інтелектуального, естетичного та духовно - морального виховання в широкій культурно - освітній мережі гімназій та колегіумів. Окреслено значення та роль театрального мистецтва у реалізації гуманістичної філософії цілісної освіти особистості. Зазначено, що ранньомодерні педагогічні уявлення про театр мали значно ширший ефект, ніж лише освітній. Тогочасні театри започаткували нову еру в розвитку театрального мистецтва. На відміну від середньовічного театру, гуманістичний підхід дозволив суттєво «демократизувати» вибір тем, додати творчу фантазію до сюжетів вистав, що забезпечило широкий розквіт шкільної драми у європейському соціоку льтурному просторі раннього Нового часу.