Фізична підготовленість як чинник особистої безпеки курсантів при підготовці до майбутньої професійної діяльності
DOI:
https://doi.org/10.31652/2071-5285-2020-9(28)-78-84Ключові слова:
курсанти, особиста безпека, методика, фізична підготовленість, диференційований підхід, фізичні здібностіАнотація
Актуальність теми дослідження. Високий рівень фізичної підготовленості курсантів досягається при системному підході до організації навчання і виховання в процесі фізичної підготовки на початковому періоді навчання, адже це обумовлено недостатнім рівнем фізичного розвитку і підготовленості курсантів, зарахованих до військових навчальних закладів. Мета дослідження – удосконалити методи- ку підвищення рівня фізичної підготовленості з урахуванням диференційованого підходу в дозуванні фізичних навантажень на заняттях з фізичної підготовки курсантів I курсу. Матеріал і методи. Дослідження проводилося на базі навчально-спортивного комп- лексу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Досліджено 160 курсантів факультетів "Юридичний" і "Підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції". Результати роботи. Розроблена методика диференційованого підходу до підвищення рівня фізичної підготовленості курсантів І курсу університету. Викладені результати тестування рівня фізичної підготовленості після експерименту свідчать про достовірні зміни в експериментальній групі, проте самі результати відповідають нижче середньому рівню. Висновки. Використання диференційованого підходу до фізичних навантажень, що застосувався в експериментальній групі та передбачав вирішення головного завдання на першому році навчання – підвищення фізичної підготовленості, дозволив його вирішити в більшій мірі, ніж в контрольній. Результати експерименту підтвердили доцільність та ефективність розробленої нами методики підвищення рівня фізичної підготовленості курсантів з урахуванням майбутньої професійної діяльності.