АКТИВАЦІЯ СЕНСОРНИХ СИСТЕМ ЯК ПАТОГЕНЕТИЧНО ОБГРУНТОВАНИЙ НАПРЯМ ПСИХОФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2071-5285-2019-7-26-275-280Ключові слова:
психофізична реабілітація, сенсорні системи організму, нейропластичність, арт-терапіяАнотація
Анотації:Постановка проблеми. Етапу реабілітації і підвищенню ефективності реабілітаціїних заходів в сучасній медицині приділяється все більш уваги. Метою досліджень є визначення ролі сенсорних систем і їх мобілізації для підвищення ефективності оздоровлюючих заходів сучасної реабілітології. Матеріал і методи. Матеріалом для проведення досліджень були сучасні джерела наукової літератури, які відображають стан наукової думки щодо вище зазначеної проблеми. Результати. Визначено, що під впливом методів арт-терапії через активацію сенсорних систем відбувається перебудова нейронних структур, здійснюється утворення нових нейронних шляхів, завдяки чому поліпшується психологічний і фізичних стан хворої людини. Дискусія. Аналіз наукових даних свідчить, що арт-терапія виконує не тільки роль естетичного виховання, виконує не тільки функцію зв’язку навколишнього середовища і організму. є не тільки засобом відведення уваги хворого від важких відчуттів і спогадів, але набуває важливого лікувального значення в процесі відновлювання втрачених функцій організму, Активація сенсорних систем має глибоке значення відносно стимулювання функції різних відділів головного мозку і формування нових нейронних сіток, яки подалі забезпечать відновлювання функцій. Висновки. 1. Підвищення рівня соціалізації приділяє більше уваги сучасної медицині питанням відновлювання втрачених і обмежених функцій організму постраждалих від травм і захворювань. 2.Встановлений супровід травматичної хвороби або хвороб іншої етіології змінами психологічного стану організму надає змогу розцінювати відновлювальний процес як психо-фізичну реабілітацію. 3. Активація сенсорних систем стимулює відновлюванні процесі шляхом утворення нових нейронних сіток 4.Практичний підхід до активації сенсорних систем може бути здійсненим шляхом застосування методів арт-терапії.
Посилання
Андрианов О.С. О принципах структурно-функциональной организации мозга. М.: ОАО «Стоматология», 1999. 252 с.
Барбараш А.Н. Волновые процессы в живом: основы стереогенетики и физиологии мышления. Одесса: «ОМ-ПОЛИС», 1998. 349 с.
Бурбела Е.І., Волянська Л.А., Стеченко В.В., Козак Д.В. Ефективність нейтралізації тривожності у дітей, які хворіють на бронхіальну астму. Вісник наукових досліджень. 2016. № 3. С. 33-35.
Бурчинський С.Г. Імплементація сучасних технологій відновного лікування постраждалих в умовах особливого періоду. Міжнародний неврологічний журнал. 2017. № 2 (88). 145 с.
Владимиров О.А. Проблеми та перші успіхи в становленні фізичної та реабілітаційної медицини в Україні. Міжнародний неврологічний журнал. 2017. № 2 (88). 137 с.
Галаченко А.А. Особенности нарушений психической сферы у больных с патологией опорно-двигательного аппарата. Медицинская психология. 2016. Т. 11, № 2 (42). С. 10-12.
Захаров Н.Б., Злоказова М.В., Соловьев А.Г. Театр-терапия как метод реабилитации больных шизофренией. Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 2015. Т. 18, № 1. С. 50-54.
Копытин А.И. Теория и практика арт-терапии. Санкт-Петербург: «Питер», 2002. 358 с.
Луцик В.В., Романюк В.Л. Особливості поширення психосоматичних розладів на Рівненщині. V Міжнародна наукова конференція «Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології», 6-8 жовтня 2010, Україна, Київ: тези доповідей. К., 2010. С. 113.
Малаховская В.В., Федорова Н.Г. Влияние методов лечебной физкультуры и активной музыкальной терапии на восстановление неврологических функций у пациентов, перенесших ишемический инсульт в отдаленный период. Мануальная терапия. Научно-практический журнал. 2013. № 1 (49). С. 13-20.
Матяш М.М. Імплементація сучасних технологій відновного лікування постраждалих в умовах особливого періоду. Міжнародний неврологічний журнал. 2017. № 2 (88). С. 135.
Місяк С.Л. Практичне використання музичної терапії як складника комплексної реабілітації онкологічних хворих/інвалідів. Фітотерапія. 2016. № 2. С. 16-17.
Пилягіна Г.Я. Хронічний соціальний стрес. Міжнародний неврологічний журнал. 2017. № 2 (88). С. 142.
Сеченов И.М. Избранные произведения. Москва, 1953. 132 с.
Соловьев О.В. Психический процесс как необходимый фактор переработки информации в нейросетях человеческого мозга. Шестой Международный Междисциплинарный конгресс «Нейронаука для медицины и психологии». Судак, Крым, Украина, 5-15 июня 2010 года. С. 274.
Соловьев О.В., Бекова Е.А., Зейналов Э.С. О специфике управляюще-управляемых (детерминистских) связей в иерархиях нейросетей, реализующих присические процессы. Шестой Международный Междисциплинарный конгресс «Нейронаука для медицины и психологии». Судак, Крым, Украина, 5-15 июня 2010 года. С. 275.
Чабан О.С. Імплементація сучасних технологій відновного лікування постраждалих в умовах особливого періоду. Міжнародний неврологічний журнал. 2017. № 2 (88). С. 136.
Шеповальников А.Н., Егоров М.В. Изменение пространственной организации колебаний биопотенциалов коры больших полушарий мозга у детей под влиянием музыки. Физиология человека. 2015. Т. 41, № 6. С. 5-16.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Чаланова Раїса
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
