ЗАСТОСУВАННЯ ДИХАЛЬНИХ ВПРАВ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ДІВЧАТОК 10-12 РОКІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ БРОНХІТОМ

Анотація

Анотація. Актуальність теми дослідження. У статті висвітлено результати дослідження, присвяченого оцінці ефективності застосування дихальних вправ і звукової гімнастики у системі фізичної терапії дівчаток віком 10–12 років, хворих на хронічний бронхіт. Актуальність дослідження зумовлена стійкою тенденцією до зростання поширеності хронічних бронхолегеневих захворювань серед дітей шкільного віку, що негативно впливає на фізичний розвиток, функціональний стан дихальної системи, рівень адаптаційних можливостей та якість життя. В умовах підвищеного ризику побічних ефектів медикаментозної терапії особливої значущості набуває впровадження безпечних, доступних та ефективних немедикаментозних засобів реабілітації, серед яких важливе місце посідають дихальні вправи. Метою дослідження було вивчення впливу спеціально підібраних дихальних вправ і звукової гімнастики на функціональний стан дихальної системи дівчат 10–12 років із хронічним бронхітом на амбулаторному етапі реабілітації. Матеріал і методи. Для оцінки ефективності розробленої програми фізичної терапії використовували показники частоти дихання, життєвої ємності легень, життєвого індексу, індексу Скібінськи, а також результати функціональних проб Штанге і Генчи. У дослідженні взяли участь 20 дівчат зазначеного віку з тривалістю захворювання в середньому 3,9 року. Результати дослідження і висновки. Програма фізичної терапії передбачала поетапне застосування статичних і динамічних дихальних вправ та звукової гімнастики у щадному та щадно-тренувальному рухових режимах з урахуванням функціонального стану кожної дитини. Отримані результати свідчать про достовірне покращення основних показників функції зовнішнього дихання. Після завершення курсу реабілітації зафіксовано зниження частоти дихання до фізіологічних меж, збільшення життєвої ємності легень і життєвого індексу, а також суттєве зростання показників індексу Скібінськи та результатів гіпоксичних проб. Це вказує на підвищення резервних можливостей дихальної системи, покращення толерантності до гіпоксії та загальних адаптаційних можливостей організму. Отримані дані підтверджують доцільність включення дихальних вправ і звукової гімнастики до програм фізичної терапії дівчат 10–12 років із хронічним бронхітом з метою нормалізації функціонального стану дихальної системи, профілактики загострень та підвищення ефективності реабілітаційних заходів.