ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОГРАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ У ПАЦІЄНТОК З ВЕСТИБУЛЯРНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2071-5285-2023-15(34)-421-428Ключові слова:
реабілітація, жінки, хвороба Меньєра, амбулаторний етап, рівновагаАнотація
Своєчасне виявлення потенційно небезпечних причин запаморочення та добір ефективних засобів фізичної терапії - актуальна проблема, для вирішення якої необхідно використовувати ефективні й надійні методи діагностики та втручання. Сучасні підходи до вестибулярної реабілітації включають методи, що впливають на механізми центрального регулювання процесів компенсації при вестибулярних порушеннях. Серед реабілітаційних заходів одне з основних місць займають терапевтичні вправи, що включають різні вправи на рух очей, голови, а також тренування ходи. Вестибулярна реабілітація відноситься до найбільш ефективних методів відновлення вестибулярної функції у пацієнтів із захворюваннями вестибулярної системи.
Посилання
Balaban C.D., Jacob R.G., Furman J.M. Neurologic bases for comorbidity of balance disorders, anxiety disorders and migraine: neurotherapeutic implications. Expert Rev Neurother. 2011. Vol. 11(3). P. 379-394.
Baráth K, Schuknecht B, Naldi AM, Schrepfer T, Bockisch CJ, Hegemann SC. Detection and Grading of Endolymphatic Hydrops in Menière Disease Using MR Imaging. AJNR Am J Neuroradiol. 2014. Vol. 35(7). P.1387-1392.
Bath A.P., Walsh R.M., Ranalli P., Tyndel F., Bance M.L, Mai R., Rutka J.A. Experience from a multidisciplinary "dizzy" clinic. Am J Otol. 2000. Vol. 21(1). P. 92-97.
Berlinger N.T. Meniere's disease: new concepts, new treatments. Minn Med. 2011. Vol. 94(11). P. 33-36.
Best C., Gawehn J., Krämer H.H., Thömke F., Ibis T., Müller-Forell W., Dieterich M. MRI and neurophysiology in vestibular paroxysmia: contradiction and correlation. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2013. Vol. 84(12). P. 1349-1356.
Bhattacharyya N., Baugh R.F., Orvidas L. Clinical practice guideline: benign paroxysmal positional vertigo. Otolaryngol Head Neck Surg. 2018. Vol.139. P. 47-58.
Bisdorff A., Bosser G., Gueguen R., Perrin P. The epidemiology of vertigo, dizziness, and unsteadiness and its links to co-morbidities. Front Neurol. 2013. Vol. 22. P. 4-12.
Bisdorff A., Von Brevern M., Lempert T., Newman-Toker D.E. Classification of vestibular symptoms: towards an international classification of vestibular disorders. J Vestib Res. 2019. Vol. 19(1-2). P. 1-13.
Bisdorff A.R. Management of vestibular migraine. Ther Adv Neurol Disord. 2019. Vol. 4(3). P. 183-191.
Black R.A., Halmagyi G.M., Thurtell M.J., Todd M.J. The active head-impulse test in unilateral peripheral vestibulopathy. Arch Neurol. 2015. Vol. 62(2). P. 290-293.
Herdman S.J. Efficacy of vestibular rehabilitation on chronic unilateral vestibular dysfunction. Clin Rehabil. 2004. Vol.18. P. 76-83.
Kerber K.A., Brown D.L., Lisabeth L.D. Stroke among patients with dizziness, vertigo, and imbalance in the emergency department: a population based study. Stroke. 2016. Vol. 37. P. 2484–2487.
Kerber K.A., Meurer W.J., West B.T., Fendrick A.M. Dizziness presentations in U.S. emergency departments, 1995-2008. Acad Emerg Med. 2008. Vol. 15(8). P. 744-750.
Kim J.S., Zee D.S. Clinical practice. Benign paroxysmal positional vertigo. N Engl J Med. 2014. Vol. 370(12). P. 1138-1147.
