КОМПАРАТИВНІ СТРАТЕГІЇ ВИВЧЕННЯ СУЧАСНИХ РОМАНІВ ПРО ДРУГУ СВІТОВУ ВІЙНУ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ДЖ. ПІКОЛТ «РОЗПОВІДАЧКА» ТА ТВОРІВ КІНЦЯ ХХ– ПОЧАТКУ ХХІ ст.)
DOI:
https://doi.org/10.31652/2786-9083-2026-7(2)-81-102Ключові слова:
Голокост, Друга світова війна, сучасна література про війну, постпам’ять, контр-пам’ять, посттравма, гуманізм, дегуманізація, двопланова композиція, паралельні хронотопи, дієгетичний наратор, ненадійний наратор, наративна опозиція, множинний наратор.Анотація
У статті проаналізовано особливості відображення подій Другої світової війни в романі Джоді Піколт «Розповідачка» у контексті сучасної зарубіжної літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст.
Мета дослідження полягає у виявленні провідних тенденцій осмислення трагедії війни у новітньому художньому дискурсі.
Використання компаративних стратегій у вивченні воєнної прози ХХІ століття дозволяє магістрантам опанувати навички типологічного зіставлення текстів, що належать до різних національних літератур, проте об’єднані спільним проблемно-тематичним вузлом — етикою пам’яті про Голокост. Це перетворює літературознавчий аналіз на активний процес розшифрування культурних кодів та пошуку універсальних гуманістичних смислів.В роботі використані компаративний, структурно-типологічний, наратологічний та культурно-історичний методи, що дозволяють простежити міжтекстові зв’язки, поетику відображення травматичного досвіду і механізми передачі постпам’яті.
Роман Дж.Піколт «Розповідачка» розглянутий у співставленні його з романами про Другу світову війну, написаними в кінці ХХ – на початку ХХІ ст., а саме: В.Стайрон «Вибір Софі», Б.Шлінк «Читець», Дж.Літтелл «Благоволительки», Дж.Бойн «Хлопчик у смугастій піжамі», М.Зузак «Крадійка книжок», Б.Елтон «Два брати», К.Генна «Соловей», Т.Кениллі «Список Шиндлера».
У центрі уваги взаємодія таких феноменів, як постпам'ять, контрпам'ять і посттравма, розглянутих крізь призму художнього осмислення Голокосту. Доведено, що роман Дж.Піколт акумулює ключові тенденції сучасної літератури про Другу світову війну: деконструкцію образу зла, ускладнення психології злочинця, зміщення фокусу з воєнних подій на внутрішній світ особистості. Зазначено, що трагедія війни продовжується у «постпам’яті» нащадків жертв, а тема провини й пробачення набуває глобального морально-філософського звучання.
Визначено, що важливою ознакою новітнього воєнного наративу є поєднання двох хронотопів — минулого і сучасного — та поліфонічна система оповіді, де взаємодіють голоси жертви й ката, прямі й опосередковані свідчення. Роман «Розповідачка» демонструє перехід до етапу етичного діалогу між минулим і сучасністю, коли пам'ять про Голокост стає основою моральної рефлексії людства. Зроблено висновок, що твір Дж.Піколт втілює світову тенденцію формування «постгероїчної» моделі художнього осмислення війни, у якій гуманістичний акцент зміщується на психологію травми, відповідальності та складну амбівалентність людської природи.
Посилання
1.Ассман А. Довга тінь минулого. Культура пам'яті та історична політика. Київ: Ніка-Центр, 2012. 464 c.
2.Таратута С.Л. Втілення ідеї розлюднення в образній системі роману Б.Шлінка «Читець». Journal of Cross-Cultural Education. 2023. № 2. С. 63–74
3.Таратута С.Л. Переосмислення подій Другої світової війни в сучасній зарубіжній літературі. Актуальні проблеми лінгвістики та методики викладання іноземних мов у вищому навчальному закладі та школі. Випуск 28. Вінниця (Травень 2024 р.). С. 41-43
4.Adorno T. W. Kulturkritik und Gesellschaft // Prismen. Kulturkritik und Gesellschaft. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1955. P. 7-31
5.Diner D. Zivilisationsbruch: Denken nach Auschwitz. Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch Verlag, 1988. 264 S.
6.Hirsch M. The Generation of Postmemory: Writing and Visual Culture After the Holocaust. New York: Columbia University Press, 2012. P. 103-128
7.LaCapra D. Writing History, Writing Trauma. Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2001. 246 S.
8.Levy D., Sznaider N. Memory in a Global Age: Capitalism, Cosmopolitanism, and the Holocaust. Theoretical Sociology. 2002. Vol. 31, No. 1. P. 87–106
9.Picoult J. The Storyteller. New York: Emily Bestler Books / Atria, 2013. 480 p.
10.Schlink B. Der Vorleser. Zürich: Diogenes, 1995. 206 S. URL: https:// www.dw.com/uk/бернгард-шлінкчитець/a-46038009
11.Schwab G. Haunting Legacies: Violent Histories and Transgenerational Trauma. New York: Columbia University Press, 2010. P. 12–15
