ФІЗИЧНА КАРТИНА СВІТУ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ ТА ПРЕДМЕТНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ФІЗИКИ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена потребою оновлення змісту та методичного забезпечення фізичноїосвіти у контексті формування в учнів наукового світогляду й ключових компетентностей. Фізична картинасвіту (ФКС) відіграє у цьому процесі інтегративну роль, поєднуючи знаннєвий, діяльнісний, ціннісний тасвітоглядний компоненти навчання. Водночас у сучасній педагогічній теорії та практиці залишаєтьсянедостатньо опрацьованим питання послідовного формування елементів ФКС у шкільному курсі фізики, їїструктурно-функціонального зв’язку з предметною компетентністю учнів. Метою дослідження є теоретичнеобґрунтування й побудова цілісної моделі формування фізичної картини світу в учнів старших класів як основиїхньої предметної компетентності з фізики та наукового світогляду. У процесі дослідження використаносистемний, структурно-функціональний, компетентнісний, діяльнісний підходи, а також методитеоретичного аналізу наукових джерел, контент-аналіз навчальних програм, моделювання, узагальненняпедагогічного досвіду та логіко-аналітичної інтерпретації результатів дослідження. У результатідослідження встановлено, що ФКС є не лише системою узагальнених фізичних знань, а й методологічним ядромшкільної фізичної освіти, яке забезпечує цілісність навчального процесу. Побудовано авторську модельвзаємозв’язку між ФКС і структурою предметної компетентності учнів, визначено ключові поняття, змістовілінії та рівні її сформованості (емпіричний, теоретичний, метатеоретичний). У межах дослідженнярозроблено підхід до діагностики рівнів сформованості ФКС, що включає критерії, індикатори, формиоцінювання, приклади завдань і інструменти самодіагностики. Наукова новизна полягає у визначенніструктурно-логічної побудови ФКС у взаємозв’язку з предметною компетентністю та розробленні засобів їїоцінювання в освітньому процесі. Практична значущість дослідження полягає в можливості адаптаціїметодики до різних освітніх умов, реалізації її в межах поточного, підсумкового й формувального оцінювання, атакож у підвищенні якості освітнього процесу через розвиток рефлексії та індивідуалізацію навчання.