Анотація
У статті розглянуто проблему подолання «формалізму знань» у здобувачів освіти шляхом системного
впровадження контекстних (життєвих) задач із фізики та астрономії в освітній процес старшої школи та
закладів фахової передвищої освіти. Авторами проаналізовано сучасний науковий дискурс навколо
компетентнісного підходу, реалізації вимог Нової української школи (НУШ) та міжнародних стандартів
оцінювання якості освіти PISA. Визначено провідні напрями диференціації змісту завдань відповідно до профілю
навчання (технічного, природничого, гуманітарного), а також наявні класифікації життєвих задач за
характером фабули, як-от побутові, валеологічні, екологічні та науково-популярні. Особливу увагу приділено
методичним викликам, з якими стикаються педагоги на практиці: складності оцінювання комплексних видів
діяльності, труднощам розв'язання нестандартних умов штучним інтелектом і гострому браку готового
дидактичного контенту в стандартних підручниках. Як дієве рішення цієї проблеми та засіб реалізації моделей
STEM-освіти запропоновано авторську методику конструювання контекстних завдань на основі актуального
світового інформаційного привода ˗ сучасної місячної місії NASA Artemis II, старт якої відбувся 1 квітня 2026
року. У теоретичному блоці деталізовано фізичні процеси та інженерні параметри ракети-носія SLS і корабля
Orion, що охоплюють теми: реактивний рух, закони збереження, гравітаційні маневри, радіаційний захист та
оптику. Наведено приклади різнорівневих задач (розрахунки імпульсу, космічних швидкостей, сили тяги,
затримки лазерного сигналу) та методичну аналогію між спаданням атмосферного тиску й законом
радіоактивного розпаду. Обґрунтовано потенціал залучення місії Artemis II до уроків для покоління «Альфа» в
контексті підписання Україною «Угод Артеміди» та інтеграції майбутніх фахівців у світову космічну
індустрію.
Посилання
Головко М., Стрельчук А. Контекстні задачі як засіб формування природничо-наукової грамотності
здобувачів базової освіти та їх реалізація в сучасному підручнику фізики. Проблеми сучасного підручника:
навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в умовах воєнного часу та повоєнного відновлення : зб.
тез доп. міжнар. наук.-практ. конф. (25–26 жовт. 2023 р.). Київ : Педагогічна думка, 2023. С. 168-169. URL:
https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/738477/1/Holovko_Strelchuk_PSP_tezy_2023.pdf (дата звернення: 08.03.2026).
Науменко С., Головко М. Сучасний підручник як інструмент реалізації контекстного підходу в
шкільній природничій освіті. Проблеми сучасного підручника: навчально-методичне забезпечення освітнього
процесу в умовах воєнного часу та повоєнного відновлення : зб. тез доп. міжнар. наук.-практ. конф. (25–26 жовт.
р.). Київ : Педагогічна думка, 2025. С. 228-248. DOI: https://doi.org/10.32405/2411-1309-2025-34-228-248
Лашевська Г., Хоменко, Н. PISA: природничо-наукова грамотність. УЦОЯО. URL:
https://kristti.com.ua/wp-content/uploads/2018/04/ Science_PISA_UKR.pdf. (дата звернення: 12.03.2026).
Matto M., Belamaric O. From Apollo to Artemis. Adelphi University Symposium : collection of papers (Garden
City, NY, May 2023). Garden City : Adelphi University, 2023. URL: https://symposium.adelphi.edu/wpcontent/uploads/2023/05/From-Apollo-to-Artemis-Owen-Belamaric.pdf (дата звернення: 12.03.2026).
Pattarini J., Somers J., Charvat J. Artemis Sustained Translational Acceleration Limits: Human Tolerance
Evidence from Apollo to International Space Station. NASA Johnson Space Center. Houston, Texas, 2020. 15 p. (NASA
Technical Memorandum, no. TM-20205008196). URL: https://www.nasa.gov/wp-content/uploads/2023/03/tm20205008196.pdf (дата звернення: 10.03.2026).
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.