ФОРМУВАННЯ ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ОСМОТИЧНИХ ЯВИЩ В КУРСІ БІОЛОГІЇ НА ПРОФІЛЬНОМУ РІВНІ У СТАРШІЙ ШКОЛІ
PDF

Ключові слова

очікувані результати навчання, уміння і навички, біологія та екологія, осмос, тургорний тиск, сисна сила, осмотична система

Як цитувати

ФОРМУВАННЯ ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ОСМОТИЧНИХ ЯВИЩ В КУРСІ БІОЛОГІЇ НА ПРОФІЛЬНОМУ РІВНІ У СТАРШІЙ ШКОЛІ. (2025). Scientific Notes of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University Section Theory and Methods of Teaching Natural Sciences, 8, 9-16. https://doi.org/10.31652/2786-5754-2025-8-9-16

Анотація

В статті розглянуто проблему формування очікуваних результатів навчання під час викладання біології та екології в старшій школі. Мета даної статті полягає у вивченні можливостей формування очікуваних результатів навчання під час вивчення осмотичних явищ та транспорту речовин в курсі біології та екології на профільному рівні у старшій школі. Показано, що в сучасних закладах загальної середньої освіти в пріоритеті не просто накопичення суми знань, а формування різноманітних компетентностей, які дозволять їм в майбутньому стати ефективним членом суспільства. Методи дослідження: теоретичні (аналіз і синтез, узагальнення, порівняння та ін.), які були застосовані з метою встановлення оптимальної логічної послідовності викладання навчального матеріалу з теми «Поняття про осмотичний та тургорний тиск, сисну силу» у великому розділі шкільної програми «Обмін речовин і енергії». Позначено доцільність вивчення осмотичних явищ в комплексі з усіма видами транспорту речовин в клітині. Вказано, що в цьому випадку у здобувачів освіти відбувається формування здатності свідомо оперувати термінами: пасивний і активний транспорт, осмос, дифузія, симпорт, антипорт, ендоцитоз, екзоцитоз. Показано доцільність попереднього обговорення понять «потенціал» та «потенційна енергія» як теоретичної основи вивчення хімічного потенціалу та осмотичних явищ. Продемонстровано, що побудова навчальної бесіди у вигляді переходу від абстрактного до конкретного і назад – від конкретного до загального – забезпечує формування у здобувачів освіти основної компетентності у природничих науках і технологіях: «уміння застосовувати науковий метод, формулювати гіпотези». Рекомендовано використання технології візуалізації знань за провідної участі здобувачів освіти для забезпечення формування когнітивно-графічного уявлення про осмотичні явища та очікуваних результатів навчання в частині діяльності: здатності створення моделі рослинної клітини як осмотичної системи. Показано пов’язаність формування предметної компетентності «знання та розуміння фундаментальних принципів біології та екології» з процесом класифікації організмів на групи рослин і тварин. Продемонстровано доцільність моделювання здобувачами освіти існування рослинної клітини в різних умовах водного режиму для забезпечення формування здатності застосовувати набуті теоретичні знання та практичні навички у сфері біології та екології при виконанні завдань, що передбачають прийняття рішень у змінних та нестандартних ситуаціях

PDF

Посилання

Біологія та екологія 10-11 класи. Профільний рівень. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти. URL: https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitniprogrami/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv

Бондар С.П. Компетентність особистості – інтегрований компонент навчальних досягнень учнів. Біологія і хімія в школі. Київ, 2003. № 2. С. 8-10.

Компетентність у навчанні. Компетенції. Енциклопедія освіти / (гол. ред.) В.Г. Кремінь. Київ: Юрінком Інтер, 2008. С.408-409.

Коршевнюк Т.В. Компетентнісний потенціал підручника біології. Проблеми сучасного підручника. Збірник наукових праць. Київ, 2018. Вип. 20. С. 197–203.

Матяш Н.Ю. Предметна (біологічна) компетентність: її прояв у результатах загальноосвітньої підготовки учнів основної школи. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Педагогіка. 2016. № 3. С. 116–121.

Матяш Н.Ю. Фундаменталізація шкільної біологічної освіти – основа формування предметної компетентності учня. Український педагогічний журнал. Київ, 2018. № 1. С. 54–60.

Модельні навчальні програми для 5-9 класів Нової Української школи (запроваджуються поетапно з 2022 року) URL: https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitniprogrami/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoiukrainskoi-shkoli-zaprovadzhuyutsyapoetapno-z-2022-roku

Москаленко М.П., Вакал А.П., Міронець Л.П. Практичні роботи фізіологічного спрямування як засіб реалізації предметних компетентностей під час навчання біології у старшій школі на профільному рівні. Актуальні питання природничо-математичної освіти: зб. наук. пр. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2018. №2 (10). С. 23–27.

Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (Розпорядження КМУ від 14.12.2016 р. № 988-р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-р#Text

Філоненко, О. В., Байдак, Н. В. Педагогічна технологія візуалізації в освіті. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Кропивницький. 2022. №207, С. 64-71. URL: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-207-64-71

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право (c) 2025 М. П. Москаленко