«New grain growers» of the Ukrainian village: social and cultural product of processes through the modernization during the one third of the XX century
pdf (Ukrainian)

How to Cite

Farenii, I. (2019). «New grain growers» of the Ukrainian village: social and cultural product of processes through the modernization during the one third of the XX century. Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, 30, 20-26. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2019-30-20-26

Abstract

At the current scientific literary the Ukrainian peasantry at the beginning of the twentieth century look like a patriarchal social masa, low skilled for the perseption of modernization. 1920s – 1930s in the history of peasantry are treated as the evils of the traditional rural and rural mentality in full communist ideology. As a result, the changes of the social status of peasantry in historiography are less visible as a product of civilian ownership. The purpose of the article is to show a violation of the sociocultural identity of the Ukrainian peasantry, not due to the political of Bolshevik regime. Ukranian peasantry of the one third of the twentieth century was a patriarchal faith. The peasant rejected an announcement about polythene, plant and animal breeding, fertilization, the latest tools. At this time the beginning of the twentieth century was marked in the process of peasantry social and economical modernization. The structure of modernized trends was most favored by cooperative state grants. At the same time the beginning of the century was formed by the villagers who refused of the most traditional ways of giving and putting on the household in the new, agricultural technology and organizational forms. At the beginning of the twentieth century such peasants were called «new grain growers», in the 1920s – «cultural owners» and «brilliant masters». The co-operative peasants and the «new grain growers» came from socialistic and modern villages, solve the problems of agricultural production with the possibility of radical agro-technical and infrastructural improvement of the rural culture. Batches of «new grain growers» were  small. However, the process of deep social and cultural transformation progressively populated the village. The result of this was an improvement of the peasant farming yield, which is at the end of the 19th century and first ten years of the 20th century in different regions of Ukraine matured from 18% to 33%. The layer formation of the «cultural masters» was suspended, the thought looked at a revolutionary place in the sphere of culture and agrocultural work. The social culture of the rural governorate at the one third of the twentieth century was not monolithic. The main part of the agricultural common became well-bread peasants on the traditional values. At the same time the layer formation having become on the hats of modernization of their own state on the basis of the social science achievements. It means that we are prepared for the introduction of traditional methods of economical activities, the new methods of cultivating the land, the maintenance of advanced technology, the rationalization of the state of the art, and the improvement of the state of the art. This layer signifying fundamental shifts in the peasant outlook, the beginning of the formation pruned in the cultural, intellectual and professionally educated villagers, adapted to the conditions of modernization,commodity production and market economics.

pdf (Ukrainian)

References

Білан С. О. Соціально-економічний та національно-культурний злам українського селянства (1929–1939 рр.) : автореф. дис. ... д-ра іст. наук : 07.00.01. Київ, 2014. 40 с.

Белокрысов А. А. Отрадное явление в деревне (Сельскохозяйственные курсы для крестьян) // Южное хозяйство. 1912. № 2. С. 13–16.

Вирченко С. Надежды на кооперацию // Хлибороб. 1909. № 8. С. 12–15.

В.К–ий. В секції єднання міста з селом // Сільрада. 1925. № 3–4. С. 30.

Георгізов Г.М. Українське селянство доби непу : динаміка політичних настроїв та свідомості : автореф. дис. ... к–та іст. наук : 07.00.01. Київ, 2008. 20 с.

Гладченко А. С. Отчего так малы крестьянские урожаи ? // Южное хозяйство. 1914. № 7. С. 248–253.

Губський О. Сучасне завдання селянина-передовика на селі // Радянський селянин. 1927. № 12. С. 5–6.

Дашко І. Дещо про гній // Полтавський селянин. 1926. № 5. С. 9–10.

Дещо про селянські байки // Полтавський селянин. 1926. № 4. С. 2.

До нових хліборобів // Хлибороб. 1911. № 7. С. 383–385.

Зімбалевський М. Х. За культурну революцію в сільському господарстві // Полтавський селянин. 1928. № 21. С. 1–5.

Колісник М. М. Угноєння чорноземлі й попіл, як угноєння // Полтавський селянин. 1926. № 13–14. С. 1–3.

Козуля П. І. Чи корисно збільшувати кормову площу за рахунок споживчих культур (До весняної сійби) // Полтавський селянин. 1927. № 5. С. 4–7.

Корреспонденция // Наше дело. 1909. № 1. С. 10–11.

Кулжинський С. Про темп розвитку сільського господарства та про с–г. досвідну справу на Україні // Український агроном. 1927. № 12. С. 4–11.

Мацеевич К. А. Меняются времена и мы с ними // Хлибороб. 1913. № 2. С. 51–55.

Машура С. До праці за відбудову сільського господарства // Полтавський селянин. 1925. № 1. С. 1–2.

Михайлюк О. В. Селянство України в перші десятиліття ХХ ст.: соціокультурні процеси. Дніпропетровськ : Інновація, 2007. 456 с.

Мотуз В. К. Уніфікація світогляду як складова проблеми культурної модернізації українського села (кінець 1920-х – 1930-ті рр.) // Гілея : науковий вісник. 2015. Вип. 102. С. 82–85.

Новікова О. М. Сільські жінки Радянської України в освітянських програмах 30-х рр. ХХ ст. // Український селянин : Збірник наукових праць. Черкаси, 2012. Вип. 13. С. 64–66.

Павлов Т. Из переписки с читателями // Хлибороб. 1914. № 3. С. 101-105.

Присяжнюк Ю. П. Українське селянство Наддніпрянської України : соціоментальна історія другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Черкаси : Вертикаль, 2007. 640 с.

П. П–нко. Распространение вредителей садов (Из Екатеринославского уезда) // Южное хозяйство. 1915. № 4. С. 132–133.

Румянцев В. За революцію в селянському господарстві // Радянський селянин. 1926. № 20. С. 2–3.

Рум’янцев В. Буденні герої // Радянський селянин. 1926. № 18. С. 1–2.

Селянин. Отчего хлиборобы беднеют и богатеют? // Хлибороб. 1914. № 3. С. 106-109.

Селянин Шмиг. Як дбаєш, так і маєш // Радянський селянин. 1926. № 1. С. 36.

Сепітий В.Т. Два роки роботи трактора «Фордзон» // Полтавський селянин. 1927. № 7. С. 1–4.

Смоляр В. Молочну худобу треба годувати за нормами // Полтавський селянин. 1927. № 1. С. 15–18.

Совещание представителей кредитных и судо-сберегательных т–в Переяславскаго уезда, Полтавск. губернии // Хуторянин. 1913. № 24. С. 656–658.

Сокольников Г. Я. Новая финансовая политика: на пути к твердой валюте. Москва : Наука, 1991. 336 с.

Справочная книга для сельских товариществ / Под ред. К.А. Мацеевича. Харьков : Печатное искусство, 1913. 396 с. + 153 с.

Сумний С. Село по-над Інгулом // Радянський селянин. 1929. № 6. С. 11–14.

Терниченко А. Г. Агрікультурна допомога населенню на Київщині // Журнал Киевского губернского экономического совещания. 1923. № 8 (17). С. 74–84.

Товкачевський А. До становища сельскої інтелігенції // Українська хата. 1909. № 5. С. 254–260.

ЦДІАК, ф.301, оп.1, спр.1363. 87 арк.

ЦДІАК, ф.301, оп.1, спр.1631. 447 арк.

Чайківський А. Полювання у корів і способи припускання (З Полтавської с.–г. дослідної станції) // Полтавський селянин. 1925. № 13. С. 11–14.

Чубар В. Я. Шляхом усуспільнення до збільшення врожайности. Відповідь тов. В.Я. Чубаря на селянські листи // Радянський селянин. 1928. № 1. С. 3–5

Creative Commons License

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Copyright (c) 2021 Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Series: History

Downloads

Download data is not yet available.