Анотація
У статті представлено результати емпіричного дослідження взаємозв’язку рівня психотравматичного дистресу та стратегій копінг-поведінки у дружин військовослужбовців в умовах повномасштабної війни. Актуальність дослідження зумовлена зростанням поширеності проявів травматичного стресу серед членів сімей військовослужбовців та необхідністю подальшого наукового обґрунтування заходів їх психологічної підтримки.
Мета - емпірично дослідити рівень і структуру травматичного дистресу та особливості копінг-поведінки у дружин військовослужбовців, а також встановити характер взаємозв’язку між вираженістю дистресу та типами копінг-стилів (проблемно-орієнтованим, емоційно-орієнтованим, уникаючим).
У дослідженні взяли участь 30 жінок віком від 24 до 54 років, чиї партнери є військовослужбовцями. Зважаючи на обсяг вибірки, результати мають пілотний характер. Отримані дані є складовою ширшого дисертаційного дослідження посттравматичного зростання членів сімей військовослужбовців і в подальшому будуть інтегровані з результатами інших методик на розширеній вибірці.
Для діагностики застосовано україномовну адаптовану версію Шкали впливу травматичної події (IES-R) та ситуаційну версію опитувальника Brief-COPE для визначення стилю подолання (копінгу). Було встановлено, що результати 80% респонденток перевищують рекомендований поріг клінічної значущості за IES-R (> 30 балів), що свідчить про виражену симптоматику травматичного стресу. Серед більш виражених копінг-стилів можна виділити емоційно-орієнтований та уникаючий. Виявлено статистично значущий прямий зв’язок між рівнем дистресу та стратегією позитивного рефреймінгу, яка є складовою проблемно-орієнтованого копінг-стилю (rs = 0.56; p = 0.001). Для субшкал «звернення до релігії» (rs = -0.35; p = 0.055) та «поведінкового розмежування» (rs = -0.32; p = 0.083) виявлено помірні (слабкі) зворотні кореляційні зв'язки.
Практичне значення дослідження полягає у формуванні емпіричного підґрунтя для розроблення психологічних рекомендацій та програм супроводу членів сімей військовослужбовців, спрямованих на підтримку адаптації до тривалого стресу, розвиток резильєнтності, актуалізацію адаптивних копінг-ресурсів і створення передумов для посттравматичного зростання.
Посилання
Carver, C. S. (1997). You want to measure coping but your protocol's too long: Consider the Brief COPE. International Journal of Behavioral Medicine, 4(1), 92-100. https://doi.org/10.1207/s15327558ijbm0401_6
Chaban, O. S., & Khaustova, O. O. (2022). Psykhichne zdorovia v umovakh viiny: vyklyky ta vidpovidi [Mental health in wartime: Challenges and answers]. Ukrainskyi Medychnyi Chasopys, 4(150), 1-6.
Karamushka, L. M., Bondarchuk, O. I., & Hrubi, T. V. (2023). Psykholohichne zdorovia personalu orhanizatsii v umovakh viiny [Psychological health of organizational personnel in wartime conditions: A monograph]. Instytut psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy.
Klymchuk, V. O. (2016). Posttravmatychne zrostannia ta yak mozhna yomu spryiaty u psykhoterapii [Posttraumatic growth and how it can be facilitated in psychotherapy]. Nauka i Osvita, 5, 46-52.
Kokun, O. M. (2023). Psykholohichne zabezpechennia stiikosti osobystosti v umovakh voiennoho stanu [Psychological support of personality resilience under martial law]. Orhanizatsiina Psykholohiia. Ekonomichna Psykholohiia, 1(28), 45-54.
Krupelnytska, L., Yatsenko, N., Keller, V., & Morozova-Larina, O. (2025). The impact of events scale-revised (IES-R): Validation of the Ukrainian version. Comprehensive Psychiatry, 139, Article 152593. https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2025.152593
Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. Springer.
Lazos, H. P. (2018). Rezylientnist: kontseptualizatsiia poniat, ohliad suchasnykh doslidzhen [Resilience: Conceptualization of terms, review of modern research]. Aktualni Problemy Psykholohii, 3(14), 26-64.
Lushyn, P. V. (2005). Osobystisni zminy yak protses: teoriia i praktyka [Personality changes as a process: Theory and practice]. Aspekt.
Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (1996). The Posttraumatic Growth Inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress, 9(3), 455-471. https://doi.org/10.1002/jts.2490090305
Tytarenko, T. M. (2018). Psykholohichne zdorovia osobystosti: zasoby samodopomohy v umovakh tryvaloi travmatizatsii [Psychological health of the personality: Self-help tools under conditions of prolonged traumatization: A monograph]. Imeks-LTD.
Yablonska, T., Vernyk, O., & Haivoronskyi, H. (2023). Ukrainska adaptatsiia opytuvalnyka Brief-COPE [Ukrainian adaptation of the Brief-COPE inventory]. Insaid: Psykholohichni Vymyry Suspilstva, 10, 66-89. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2023-10-4

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Назар Левицький
