СТРЕС, ПОВ’ЯЗАНИЙ З ВІЙНОЮ, ТА СТРАТЕГІЇ ЙОГО ПОДОЛАННЯ СЕРЕД ДРУЖИН ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ У ПЕРІОД ВІЙНИ

Анотація

У статті представлено результати емпіричного дослідження взаємозв’язку рівня психотравматичного дистресу та стратегій копінг-поведінки у дружин військовослужбовців в умовах повномасштабної війни. Актуальність дослідження зумовлена зростанням поширеності проявів травматичного стресу серед членів сімей військовослужбовців та необхідністю подальшого наукового обґрунтування заходів їх психологічної підтримки.

Мета - емпірично дослідити рівень і структуру травматичного дистресу та особливості копінг-поведінки у дружин військовослужбовців, а також встановити характер взаємозв’язку між вираженістю дистресу та типами копінг-стилів (проблемно-орієнтованим, емоційно-орієнтованим, уникаючим).

У дослідженні взяли участь 30 жінок віком від 24 до 54 років, чиї партнери є військовослужбовцями. Зважаючи на обсяг вибірки, результати мають пілотний характер. Отримані дані є складовою ширшого дисертаційного дослідження посттравматичного зростання членів сімей військовослужбовців і в подальшому будуть інтегровані з результатами інших методик на розширеній вибірці.

Для діагностики застосовано україномовну адаптовану версію Шкали впливу травматичної події (IES-R) та ситуаційну версію опитувальника Brief-COPE для визначення стилю подолання (копінгу). Було встановлено, що результати 80% респонденток перевищують рекомендований поріг клінічної значущості за IES-R (> 30 балів), що свідчить про виражену симптоматику травматичного стресу. Серед більш виражених копінг-стилів можна виділити емоційно-орієнтований та уникаючий. Виявлено статистично значущий прямий зв’язок між рівнем дистресу та стратегією позитивного рефреймінгу, яка є складовою проблемно-орієнтованого копінг-стилю (rs = 0.56; p = 0.001). Для субшкал «звернення до релігії» (rs = -0.35; p = 0.055) та «поведінкового розмежування» (rs = -0.32; p = 0.083) виявлено помірні (слабкі) зворотні кореляційні зв'язки.

Практичне значення дослідження полягає у формуванні емпіричного підґрунтя для розроблення психологічних рекомендацій та програм супроводу членів сімей військовослужбовців, спрямованих на підтримку адаптації до тривалого стресу, розвиток резильєнтності, актуалізацію адаптивних копінг-ресурсів і створення передумов для посттравматичного зростання.