Фактори екологічної свідомості в генезі психосоматичних дисфункцій студентів вищих навчальних закладів

Анотація

Обґрунтування концептуальних засад екологічної свідомості суб'єктом практичного дослідження є пізнавальною метою цієї статті. Мета статті полягає в обґрунтуванні впливу чинників формування екологічної свідомості в генезі психосоматичних дисфункцій студентів закладів вищої освіти. У процесі дослідження були застосовані такі методи, як аналіз, систематизація, синтез, узагальнення, конкретизація, порівняння та психодіагностичні методи, з використанням методик "Езоп", "Альтернатива", "Домінанта" та методики "Оцінка рівня розвитку адаптивних здібностей особистості А. Маклакова, С. Чермяніної". За допомогою авторського психодіагностичного опитувальника, використовуючи кількісні та якісні критерії оцінки, було відібрано осіб з психосоматичними дисфункціями та розподілено на три групи: особи з вадами серцево-судинної системи, з дисфункцією шлунково-кишкового тракту та з вадами шкіри. Наукова новизна полягає у концептуальному обґрунтуванні дослідження екологічної свідомості студентів у структурі психосоматичних взаємодій в умовах екосередовища вищого навчального закладу.

Експериментально виявлено взаємозв'язок між психологічною стійкістю та рівнем життєвого стресу в екосередовищі навчального закладу. Виявилося, що високий рівень життєвої напруги не є конституціональною передумовою виникнення психосоматичних скарг. У досліджуваних експериментальної групи з високим рівнем суб'єктивного стресу низький показник психологічної стійкості є предиктором розвитку психосоматичних дисфункцій (ймовірність захворювання становила 92%), тоді як високі показники стійкості сприяють збереженню здоров'я (соматизація зайняла лише 10%). Крім того, високий рівень психологічної стійкості особистості пов'язаний з розвиненою уявою і креативністю в нестандартних ситуаціях, при високому рівні стресу. Адекватне усвідомлення та оцінка ситуації, стійке переживання людиною своїх дій і обставин, які є результатом особистого вибору і відповідальності, у соматично хворих осіб з високим життєвим тонусом набувають значення ресурсу, досвіду, що дозволяє адаптуватися до проблем зі здоров'ям, гармонійно трансформуючи смисложиттєві орієнтації. Соматичні скарги таких респондентів спричинені неприємними життєвими подіями, песимістичним та депресивним настроєм в оточенні, тобто всіма тими складовими сучасного життя, які вже стали звичкою у взаємодії з навколишнім середовищем.

У висновках вказується на взаємозалежність психічних та емоційних чинників у формуванні екологічної свідомості студентів закладів вищої освіти, пояснюється поняття складних психосоматичних процесів, які підтримують цілісність організму. Дисбаланс між психікою і соматикою, що виникає в результаті цієї взаємодії, визначає рівень професійної підготовки студента в освітньому середовищі. Їх концептуальною основою є психогенії соматоформного типу, з переважанням вегетативних розладів, що пов'язано з психоаналітичною інтерпретацією неусвідомленого інтрапсихічного невротичного комплексу. Походження симптоматики, що імітує фізичну патологію, пояснюється конверсійними механізмами внаслідок недостатності адаптивного психологічного захисту і стабільності.