Анотація
У статті теоретично обґрунтовано роль емоційної регуляції як психологічної передумови конструктивного діалогу в умовах міжособистісного конфлікту. Вихідним є положення про те, що конфліктна взаємодія супроводжується підвищенням емоційного напруження, актуалізацією негативних емоцій, зміною когнітивного оцінювання ситуації та зростанням імовірності імпульсивних, захисних або деструктивних поведінкових реакцій. За таких умов здатність особистості усвідомлювати, диференціювати, приймати й регулювати власні емоційні стани набуває значення внутрішнього психологічного ресурсу, який забезпечує можливість збереження діалогічної взаємодії.
На основі аналізу наукових підходів уточнено зміст поняття емоційної регуляції в контексті конфліктної взаємодії. Показано, що емоційна регуляція не передбачає усунення, заперечення або пригнічення негативних емоцій, а забезпечує гнучке управління їх інтенсивністю, тривалістю та способами вираження відповідно до ситуації та комунікативної мети. Особливого значення набувають усвідомлення емоційного стану, когнітивна переоцінка конфліктної ситуації, контроль імпульсивних реакцій, децентрація, толерантність до емоційного напруження, емпатійне розуміння позиції іншого та вибір конструктивної комунікативної поведінки.
Запропоновано структурно-процесуальну модель емоційної регуляції конструктивного діалогу в умовах конфлікту, яка охоплює емоційно-діагностичний, когнітивно-переоцінювальний, регулятивно-стабілізаційний, комунікативно-діалогічний та рефлексивно-інтегративний компоненти. Визначено психологічні механізми, що забезпечують перехід від автоматичної емоційної реакції до усвідомленої діалогічної відповіді.
Обґрунтовано, що результативність емоційної регуляції доцільно визначати не відсутністю негативних емоцій у конфлікті, а здатністю особистості зберігати усвідомленість, самоконтроль, гнучкість когнітивного оцінювання, емпатійність, орієнтацію на предмет конфлікту та готовність до пошуку взаємоприйнятного рішення.
Посилання
Aldao, A. (2013). The future of emotion regulation research: Capturing context. Perspectives on Psychological Science, 8(2), 155–172. https://doi.org/10.1177/1745691612459518
Aldao, A., Sheppes, G., & Gross, J. J. (2015). Emotion regulation flexibility. Cognitive Therapy and Research, 39, 263–278. https://doi.org/10.1007/s10608-014-9662-4
Gable, S. L. (2026). Dyadic emotion regulation. Annual Review of Psychology, 77, 365–391. https://doi.org/10.1146/annurev-psych-020325-033825
Gratz, K. L., & Roemer, L. (2004). Multidimensional assessment of emotion regulation and dysregulation: Development, factor structure, and initial validation of the Difficulties in Emotion Regulation Scale. Journal of Psychopathology and Behavioral Assessment, 26, 41–54. https://doi.org/10.1023/B:JOBA.0000007455.08539.94
Gross, J. J. (1998). The emerging field of emotion regulation: An integrative review. Review of General Psychology, 2(3), 271–299. https://doi.org/10.1037/1089-2680.2.3.271
Gross, J. J. (2015). Emotion regulation: Current status and future prospects. Psychological Inquiry, 26(1), 1–26. https://doi.org/10.1080/1047840X.2014.940781
Koole, S. L. (2009). The psychology of emotion regulation: An integrative review. Cognition and Emotion, 23(1), 4–41. https://doi.org/10.1080/02699930802619031
Levenson, R. W., & Gottman, J. M. (1983). Marital interaction: Physiological linkage and affective exchange. Journal of Personality and Social Psychology, 45(3), 587–597. https://doi.org/10.1037/0022-3514.45.3.587
Levenson, R. W., & Gottman, J. M. (1985). Physiological and affective predictors of change in relationship satisfaction. Journal of Personality and Social Psychology, 49(1), 85–94. https://doi.org/10.1037/0022-3514.49.1.85
Liashch, O. (2025). Osoblyvosti sotsialnoho konsultuvannia dlia liudei z invalidnistiu v chasy kryzy [Features of social counseling for people with disabilities in times of crisis]. Personality and Environmental Issues, 4(4), 54–61. https://doi.org/10.31652/2786-6033-2025-4(4)-54-61 [in Ukrainian].
Nozaki, Y., & Gross, J. J. (2025). Bridging supportive communication and interpersonal emotion regulation: An integrative review. Journal of Social and Personal Relationships, 42(8). https://doi.org/10.1177/02654075251335816
Webb, T. L., Miles, E., & Sheeran, P. (2012). Dealing with feeling: A meta-analysis of the effectiveness of strategies derived from the process model of emotion regulation. Psychological Bulletin, 138(4), 775–808. https://doi.org/10.1037/a0027600
Zaki, J., & Williams, W. C. (2013). Interpersonal emotion regulation. Emotion, 13(5), 803–810. https://doi.org/10.1037/a0033839

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Ірина Доценко
