Анотація
У статті представлено теоретичний аналіз конкретних наукових підходів, положення яких можуть бути використані для системного дослідження проблеми психологічних особливостей формування психічного здоров’я військовослужбовців. Актуальність проблеми пов’язана з необхідністю узгодження наукових позицій щодо збереження здоров’я, використання особистісних та соціальних ресурсів, профілактичної роботи, підтримання адаптивного функціонування, формування відповідального ставлення до здоров’я та врахування умов військово-професійного середовища. Проаналізовано праці Є. М. Потапчука, В. Є. Мозаліова, В. С. Ханджі, Н. С. Коструби та С. О. Чижевського, які досліджували основи збереження психічного здоров’я військовослужбовців, його критерії та показники, фактори ризику, а також напрями психологічної підтримки та відновлення. Методологічну основу статті склали положення щодо багаторівневої організації наукового пізнання, залежності методу дослідження від змісту предмета та необхідності поєднання взаємодоповнюючих наукових позицій. Були використані методи теоретичного аналізу, порівняння, концептуального уточнення, систематизації та узагальнення. Зміст наукового підходу було уточнено як систему вихідних положень, що визначає напрям, логіку та межі розгляду проблеми. Підхід, орієнтований на збереження здоров’я, було представлено як загальну спрямованість на збереження, підтримку, відновлення та зміцнення психічного здоров’я. Ресурсний підхід пов’язували з аналізом внутрішніх і зовнішніх можливостей та шляхів їх збереження, активізації й відновлення. Профілактичний підхід розглядали у зв’язку з інформаційно-просвітницькою роботою, формуванням відповідального ставлення до психічного здоров’я та реалізацією первинної й вторинної профілактики на індивідуальному, сімейному, груповому та організаційному рівнях. Підхід, орієнтований на резилієнтність, був спрямований на пояснення процесів підтримання та відновлення адаптивного функціонування в умовах значного навантаження. Валеологічний підхід уточнював ціннісний, когнітивний та поведінковий зміст діяльності, спрямованої на збереження здоров’я. Міждисциплінарний підхід забезпечував координацію психологічних, педагогічних, медичних, соціальних та організаційних заходів. Аналіз наукових праць дав підстави для обґрунтування взаємодоповнювального характеру окреслених підходів. Їхня система дає змогу розглядати поставлену проблему через взаємозв’язок особистої діяльності військовослужбовця, наявних ресурсів, профілактичних впливів, адаптаційних процесів та умов військового середовища. Основна спрямованість у рамках цієї системи визначається підходом, орієнтованим на збереження здоров’я, тоді як інші підходи уточнюють конкретні напрямки, механізми, рівні та умови формування психічного здоров’я військовослужбовців.
Посилання
Bobrytska V. I. Youth Health Formation: Updating Global Retrospective Experience in Modern University Education: monograph. Poltava: Individual Entrepreneur Rybalka D. L., 2010. 200 p. [in Ukrainian].
Buherko Ya. M. The resource approach in contemporary psychology. Dnipro Scientific Journal of Public Administration, Psychology, and Law. 2023. Issue 3. P. 79-84. DOI: 10.51547/ppp.dp.ua/2023.3.12. [in Ukrainian].
Danylchuk L. O. Theory and Methods of Social Prevention of Human Trafficking by Means of Information and Communication Technologies: Doctoral dissertation in Pedagogical Sciences: 13.00.05. Ternopil: Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, 2018. 544 p. [in Ukrainian].
Danylchuk L. To the problem of health preservation and self-preserving behaviour of the individual: a health-preserving approach. Personality and Environmental Issues. 2025. Vol. 4, No. 4. P. 41-46. DOI: 10.31652/2786-6033-2025-4(4)-41-46.
Danylchuk L., Yurkiv Y. To the problem of professional training of psychologists: criteria and levels of readiness of practical psychologists for health preservation by means of recreational resources. Personality and Environmental Issues. 2025. Vol. 4, No. 2. P. 17-22. DOI: 10.31652/2786-6033-2025-4(2)-17-22.
Danylian O. H., Dzioban O. P. Methodology of Scientific Research: textbook. Kharkiv: Pravo, 2019. 368 p. [in Ukrainian].
Kostruba N. S. Mental health of military personnel. Psychological Prospects. 2023. Issue 41. P. 120-132. DOI: 10.29038/2227-1376-2023-41-kos. [in Ukrainian].
Maksymenko S. D. Theoretical and methodological problems of psychology in the twenty-first century: genetic-creative discourse. Bulletin of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine. 2022. Vol. 4, No. 1. P. 1-11. DOI: 10.37472/v.naes.2022.4105. [in Ukrainian].
Mozaliov V. Ye., Handzha V. S. Criteria and indicators of the mental health of service members of the Armed Forces of Ukraine. Bulletin of the National Defence University of Ukraine. 2021. No. 1 (59). P. 144-150. DOI: 10.33099/2617-6858-21-59-1-144-150. [in Ukrainian].
Potapchuk Ye. M. Theory and Practice of Preserving the Mental Health of Military Personnel: monograph. Khmelnytskyi: Publishing House of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine, 2004. 322 p. [in Ukrainian].
Chyzhevskyi S. O. Specific features of the psychological recovery of military personnel under the conditions of the full-scale Russian invasion. Bulletin of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine. 2023. Vol. 5, No. 2. P. 1-5. DOI: 10.37472/v.naes.2023.5229. [in Ukrainian].
Engel G. L. The need for a new medical model: a challenge for biomedicine. Science. 1977. Vol. 196, No. 4286. P. 129-136. DOI: 10.1126/science.847460.
Hobfoll S. E. Conservation of resources: a new attempt at conceptualizing stress. American Psychologist. 1989. Vol. 44, No. 3. P. 513-524. DOI: 10.1037/0003-066X.44.3.513.
Jorm A. F. Mental health literacy: public knowledge and beliefs about mental disorders. The British Journal of Psychiatry. 2000. Vol. 177, No. 5. P. 396-401. DOI: 10.1192/bjp.177.5.396.
Keyes C. L. M. The mental health continuum: from languishing to flourishing in life. Journal of Health and Social Behavior. 2002. Vol. 43, No. 2. P. 207-222. DOI: 10.2307/3090197.
Masten A. S. Ordinary magic: resilience processes in development. American Psychologist. 2001. Vol. 56, No. 3. P. 227-238. DOI: 10.1037/0003-066X.56.3.227.
Walsh F. Applying a family resilience framework in training, practice, and research: mastering the art of the possible. Family Process. 2016. Vol. 55, No. 4. P. 616-632. DOI: 10.1111/famp.12260.
World Health Organization. Ottawa Charter for Health Promotion. First International Conference on Health Promotion, Ottawa, 21 November 1986. Geneva: World Health Organization, 1986. 4 p.

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Віталій Лупак
