ПОРУШЕННЯ МИСЛЕННЯ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЇХ ВИЯВЛЕННЯ ПІД ЧАС КЛІНІЧНОЇ БЕСІДИ

Анотація

Вступ. Порушення мислення є одним із ключових психопатологічних феноменів, що мають важливе значення для ранньої діагностики, диференційної діагностики та оцінювання перебігу психічних розладів. Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених їх феноменології, нейробіологічним механізмам та клінічним проявам, сучасні підходи до системного виявлення порушень мислення під час клінічної бесіди, особливо у практиці клінічного психолога, залишаються недостатньо узагальненими.

Мета дослідження – узагальнити сучасні наукові дані щодо порушень мислення, охарактеризувати їх нейробіологічні та клініко-психопатологічні особливості, проаналізувати сучасні підходи до їх оцінювання під час клінічної бесіди та запропонувати структурований алгоритм дослідження мислення для клінічної практики.

Матеріали та методи. Проведено наративний огляд сучасної наукової літератури з використанням публікацій, індексованих у міжнародних наукометричних базах даних, клінічних рекомендацій, міжнародних класифікацій психічних розладів та психометричних досліджень. Використано бібліографічний, порівняльний, системно-структурний і клініко-психопатологічний методи аналізу.

Результати. Сучасні уявлення розглядають порушення мислення як багатовимірний психопатологічний феномен, пов'язаний із дисфункцією мовленнєвих, виконавчих та когнітивних нейронних мереж. Показано, що порушення мислення мають трансдіагностичний характер і можуть спостерігатися при шизофренії, біполярному афективному розладі, депресивних та нейрокогнітивних розладах, органічних захворюваннях головного мозку, наслідках черепно-мозкової травми та розладах аутистичного спектра. Систематизовано основні характеристики мислення, зокрема темп, послідовність, цілеспрямованість, логічність, продуктивність і критичність, проаналізовано їх клінічне значення та сучасні підходи до оцінювання під час дослідження психічного статусу. Розглянуто можливості застосування сучасних стандартизованих інструментів оцінювання (TLC, TALD, TLI, CLANG) та запропоновано структурований алгоритм клінічної бесіди для комплексного оцінювання порушень мислення.

Висновки. Комплексне оцінювання порушень мислення під час клінічної бесіди підвищує якість психопатологічного дослідження, сприяє ранньому виявленню психічних розладів та покращує диференційну діагностику. Запропонований алгоритм може бути використаний у практичній діяльності клінічних психологів, лікарів-психіатрів, лікарів-інтернів та мультидисциплінарних команд, а також у системі додипломної та післядипломної освіти фахівців у сфері психічного здоров'я.