ТРЕНІНГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Анотація

Сучасна трансформація соціальної роботи посилює вимоги до професійної підготовки майбутніх фахівців та актуалізує необхідність поєднання теоретичних знань із практичними компетентностями, професійними цінностями і сформованою професійною ідентичністю. Метою статті є теоретичне обґрунтування потенціалу тренінгових технологій як засобу формування професійної ідентичності та професійної готовності майбутніх фахівців із соціальної роботи. Методологічну основу дослідження становлять аналіз, синтез, порівняння та систематизація теоретичних підходів до професійної підготовки соціальних працівників, професійного становлення, експерієнтального навчання та використання тренінгових технологій. Професійна ідентичність і професійна готовність розглядаються як взаємопов’язані, але відмінні результати професійної підготовки: перша відображає усвідомлення та прийняття здобувачами професійних ролей, цінностей, відповідальності й належності до професійної спільноти, тоді як друга характеризує здатність і готовність ефективно виконувати професійні завдання. Обґрунтовано потенціал тренінгових технологій для інтеграції теоретичних знань, професійних цінностей, практичної діяльності, міжособистісного досвіду та рефлексії. Особливу увагу приділено їх значенню в контексті сучасних соціальних викликів України, пов’язаних із війною, вимушеним переміщенням, психосоціальними потребами населення та трансформацією громад. Наукова новизна полягає в концептуалізації інтегративної моделі, що охоплює когнітивний, аксіологічний, діяльнісний та рефлексивний компоненти професійного становлення. Зроблено висновок, що тренінгові технології можуть виступати проміжним освітнім середовищем між теоретичною підготовкою та реальною професійною практикою.