ЦЕНТРИ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ЯК СУБ’ЄКТИ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЖІНКАМ, ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА

Анотація

У статті здійснено теоретико-аналітичний аналіз центрів соціальних служб як важливих суб’єктів соціально-правової допомоги жінкам, які постраждали від домашнього насильства. Актуальність дослідження зумовлена тим, що домашнє насильство в сучасних умовах є складною соціально-правовою проблемою, яка порушує фундаментальні права людини, негативно впливає на фізичне й психологічне здоров’я жінок, дестабілізує сімейне середовище, посилює соціальну ізоляцію постраждалих осіб і створює ризики для дітей. Особливої гостроти ця проблема набуває в умовах воєнного стану, внутрішнього переміщення населення, економічної нестабільності, зростання психологічного навантаження на сім’ї та посилення соціальної вразливості жінок, які потребують не лише кризового реагування, а й комплексного соціально-правового супроводу.

Мета статті полягає в аналізі ролі центрів соціальних служб у наданні соціально-правової допомоги жінкам, які постраждали від домашнього насильства, з’ясуванні основних напрямів їхньої діяльності та окресленні перспектив удосконалення соціально-правового супроводу постраждалих жінок. Методологія дослідження ґрунтується на використанні комплексу взаємопов’язаних наукових методів: аналізу нормативно-правових актів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, узагальнення наукових джерел із проблем соціальної роботи, соціально-правового захисту, підтримки жінок, материнства й дитинства, структурно-функціонального аналізу діяльності центрів соціальних служб, систематизації основних напрямів соціально-правової допомоги та узагальнення сучасних статистичних даних щодо мережі спеціалізованих служб підтримки постраждалих від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі в Україні.

Наукова новизна статті полягає в уточненні ролі центрів соціальних служб як базової ланки соціально-правової допомоги жінкам, які постраждали від домашнього насильства, та в обґрунтуванні їхнього місця в системі міжвідомчого реагування. Доведено, що центри соціальних служб виконують не лише функцію надання окремих соціальних послуг, а й забезпечують первинне виявлення проблеми, оцінювання потреб постраждалої жінки, інформування про її права й доступні механізми захисту, сприяння отриманню правничої допомоги, перенаправлення до спеціалізованих служб підтримки, соціально-психологічну підтримку, кризове реагування та подальший соціальний супровід. Схарактеризовано основні напрями соціально-правової допомоги: інформаційно-консультативний, соціально-діагностичний, правозахисний, соціально-психологічний, координаційний, профілактичний і супровідний.

У висновках установлено, що центри соціальних служб є важливими суб’єктами соціально-правової допомоги жінкам, які постраждали від домашнього насильства, оскільки поєднують функції первинного реагування, соціального захисту, правового інформування, психологічної підтримки, перенаправлення до спеціалізованих служб і соціального супроводу. Ефективність їхньої діяльності залежить від доступності соціальних і правничих послуг у територіальних громадах, кадрової спроможності фахівців, чіткості локальних маршрутів допомоги, сталого фінансування та налагодженої міжвідомчої взаємодії. Перспективами вдосконалення діяльності центрів соціальних служб визначено розроблення локальних маршрутів допомоги постраждалим жінкам, посилення співпраці з поліцією, службами у справах дітей, закладами охорони здоров’я, освіти, центрами безоплатної правничої допомоги й громадськими організаціями, а також підготовку фахівців на засадах травмоінформованого, гендерно чутливого та правозахисного підходів.