СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ «М'ЯКИХ НАВИЧОК» У НАУКОВЦІВ-ПОЧАТКІВЦІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ

Анотація

У статті досліджуються психологічні особливості прояву та розвитку «soft skills» (гнучких навичок) у старших школярів в умовах воєнного часу, коли традиційне освітнє середовище зазнає суттєвих трансформацій, а психоемоційний стан підлітків перебуває під постійним впливом стресогенних чинників. Актуальність теми зумовлена потребою в адаптації освітніх стратегій до нових реалій, а також необхідністю формування в молоді ключових життєвих компетентностей, що сприяють не лише успішній соціалізації, а й психологічній стійкості в умовах кризи. Метою дослідження є виявлення специфіки прояву таких «soft skills», як емоційний інтелект, комунікативні вміння, критичне мислення, адаптивність, стресостійкість та навички командної взаємодії серед старших школярів, які навчаються в умовах часткової або повної дистанційної освіти, евакуації, переміщення чи загальної нестабільності, викликаної воєнними подіями. У роботі застосовано комплекс емпіричних методів дослідження, зокрема анкетування, тестування та спостереження, що дало змогу визначити рівень сформованості гнучких навичок у вибірці респондентів. Автор аналізує взаємозв’язок між рівнем розвитку «soft skills» і психологічною адаптованістю школярів до умов воєнного стану, а також вплив соціального оточення, підтримки з боку родини й освітнього середовища на активізацію внутрішніх ресурсів учнівської молоді. Результати дослідження свідчать про зростання значущості саме гнучких навичок у процесі подолання труднощів, збереження психічного здоров’я та побудови ефективної комунікації в умовах стресу. У статті також запропоновано практичні рекомендації для педагогів, психологів та батьків щодо цілеспрямованого розвитку «soft skills» у старшокласників з урахуванням специфіки воєнного часу.

Дослідження психологічних особливостей прояву "soft skills" у старших школярів в умовах воєнного часу є необхідним для розуміння не лише їхніх індивідуальних характеристик, а й для розробки ефективних освітніх програм, які можуть сприяти розвитку цих навичок у молоді в умовах стресу та змін. У даній роботі будуть проаналізовані особливості формування «soft skills» у контексті війни, що дозволить краще зрозуміти потреби учнів та знайти шляхи їхньої підтримки.

В статті акцентовано увагу на тому, що розвиток soft skills у старшокласників під час війни є критично важливим для їхнього емоційного здоров'я та життєвої стійкості. Педагоги мають формувати критичне мислення і командні навички через практичні завдання та підтримку взаємодії. Психологи повинні допомагати підліткам управляти емоціями, адаптуватися до змін і розвивати гнучкість мислення. Батьки, у свою чергу, мають бути живим прикладом стійкості, підтримувати ініціативність і залучати дітей до конструктивної комунікації.

Результати дослідження сприятимуть створенню адаптивних освітніх і психологічних програм, спрямованих на розвиток креативного мислення, підвищення емоційної стійкості та адаптивності підлітків. Це, у свою чергу, допоможе зменшити негативний вплив стресу на навчання й особистісний розвиток учнів, сприяючи їхній успішній інтеграції в суспільство та підготовці до майбутнього життя в умовах невизначеності.