Цифрова компетентність здобувачів ступеня PhD зі спеціальності «Фізична культура і спорт»
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-3-1Ключові слова:
Здобувачі ступеня PhD, фізична культура, спорт, цифрова компетентність, кластер, аналізАнотація
Актуальність. Підвищення цифрової компетентності здобувачів ступеня PhD зі спеціальності «Фізична культура і спорт» є важливою передумовою подальшого розвитку вітчизняної спортивної науки. Актуальною проблемою сьогодення залишається встановлення фактичного рівня цифрової компетентності та визначення стратегічних шляхів її розвитку в контингенту. Мета дослідження – розробити та обґрунтувати інструментарій для оцінювання цифрової компетентності здобувачів ступеня PhD зі спеціальності «Фізична культура і спорт» та здійснити кластеризацію здобувачів відповідно до рівня сформованості досліджуваного конструкту. Матеріали та методи дослідження. У дослідженні, яке тривало протягом 2024-2026 років, взяло участь 30 аспірантів спеціальності «Фізична культура і спорт» Національного університету фізичного виховання і спорту. У ході статистичного аналізу застосовувалась оцінка .оцінка внутрішньої узгодженості опитувальника, описова статистика, кластерний аналіз. Результати дослідження. Розроблено 12-пунктовий «опитувальник «Цифрова компетентність здобувачів ступеня PhD з фізичної культури і спорту» і доведено його високу внутрішню надійність (α = 0,84; [95 % ДІ: 0,768; 0,912]). Виявлено, що випробовувані розподіляються на два стабільні кластери: Кластер 1 (66,7 %) – здобувачі з достатнім рівнем, Кластер 2 (33,3 %) – здобувачі із середнім рівнем сформованості цифрової компетентності. На відміну від інших компонентів, за знаннями про ризики інформаційної перевтоми (Q10) та ризиками втрати даних або плагіату (Q11) у представників різних кластерів статистично значущих відмінностей не виявлено (p > 0,05). Встановлено значний потенціал для подальшого розвитку цифрової компетентності здобувачів третього рівня вищої освіти (PhD) з фізичної культури і спорту. Висновки. Існує потреба у цільових програмах, спрямованих на покращення різних аспектів цифрової компетентності контингенту. Пріоритетними векторами для розробки цих програм є: розширення знань про ризики інформаційної перевтоми, втрати даних та плагіату; розвиток здатності застосовувати сучасне дослідницьке обладнання; удосконалення навичок ефективно використовувати цифрові інструменти для презентації й оприлюднення результатів досліджень.
Посилання
1. Бишевець, Н. Г., Денисова, Л. В., & Усиченко В. В. Технології здоров’язбереження в освітньому процесі студентів ВНЗ в умовах інформатизації освіти. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. 2018. № 151. Т. 1. С. 25–29.
2. Бишевець, Н. Г., Гончарова, Н. М., & Лазакович, Ю. І. (2021). Особливості навчальної діяльності студентів вітчизняних закладів вищої освіти в умовах використання дистанційних форм навчання. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15, 11 (143). 29–33. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2021.11(143).07 DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2021.11(143).07
3. Шинкарук, О., Бишевець, Н., Сергієнко, К., & Яковенко, О. Технологія проектування інформаційного середовища закладу вищої освіти з фізичної культури і спорту: монографія. Київ: Олімпійська література, 2021. 220 с.
4. Al-Adwan, A. S., Li, N., Al-Adwan, A., Abbasi, G. A., Albelbisi, N. A., & Habibi, A. (2023). Extending the technology acceptance model (TAM) to predict university students’ intentions to use metaverse-based learning platforms. Education and Information Technologies, 28(11), 15381–15413. DOI: https://doi.org/10.1007/s10639-023-11816-3
5. Al-Adwan, A. S., Alsoud, M. A., Li, N., & Majali, T. (2024). Unlocking future learning: Exploring higher education students' intention to adopt meta-education. Heliyon, 10(9), Article e29544. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e29544 DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e29544
6. Alotaibi, N. B. (2026). Metaverse adoption among university Generation Z in Malaysia and Saudi Arabia: A cross-cultural analysis of individual, social and ethical impacts. Computers and Education Open, 10, Article 100340. https://doi.org/10.1016/j.caeo.2026.100340 DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeo.2026.100340
7. Awais, M., Ahmad, S., & Shah, S. A. A. (2026). Parental socioeconomic status and digital academic engagement of university students in AJK, Pakistan. Inverge Journal of Social Sciences, 5(1), 101–114. https://doi.org/10.63544/ijss.v5i1.224 DOI: https://doi.org/10.63544/ijss.v5i1.224
8. Fan, W., & Li, Y. (2025). Assessment of postgraduate digital research literacy: Current competencies, desired skills, and enhancement strategies. Education and Information Technologies, 30(15), 21551–21571. https://doi.org/10.1007/s10639-025-13622-5 DOI: https://doi.org/10.1007/s10639-025-13622-5
9. Jeong, K. H., Choi, C., & Mun, H. (2026). Differences in sports learning by digital literacy level among Generation Z: An application of the Unified Theory of Acceptance and Use of Technology (UTAUT) and Media Richness Theory (MRT). Behavioral Sciences, 16(3), Article 343. https://doi.org/10.3390/bs16030343 DOI: https://doi.org/10.3390/bs16030343
10. Huang, Z., Li, Z., Wang, L., & Liu, H. (2025). Digital education for graduate students: literacy and skills development – A case study of non-linear control systems course. Frontiers in Education. 10, 1601717. https://doi.org/10.3389/feduc.2025.1601717 DOI: https://doi.org/10.3389/feduc.2025.1601717
11. Li, Z., Slavkova, O., & Gao, Y. (2022). Role of digitalization, digital competence, and parental support on performance of sports education in low-income college students. Frontiers in Psychology, 13, Article 979318. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.979318. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.979318
12. Oliinyk, I., Bidzilya, Y., Solomin, Y., Shapovalova, H., & Hetsko, H. (2023). The role of digital technologies in building research competencies of future Doctors of philosophy. Journal of Education Culture and Society, 14(2), 268–284. https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=1226715. DOI: https://doi.org/10.15503/jecs2023.2.268.284
13. Rodafinos, A., Barkoukis, V., Tzafilkou, K., Ourda, D., Economides, A., & Perifanou, M. (2024). Exploring the impact of digital competence and technology acceptance on academic performance in physical education and sports science students. Journal of Information Technology Education: Research, 23, 19–41. https://doi.org/10.28945/5309. DOI: https://doi.org/10.28945/5309
14. Wicahyani, S., Soegiyanto, K. S., Kartiko, D. C., & Williyanto, S. (2021). Digital literacy of doctoral program students in sports education. Proceedings of the 5th International Conference on Sports, Health, and Physical Education (ISMINA 2021). https://doi.org/10.4108/eai.28-4-2021.2312243 DOI: https://doi.org/10.4108/eai.28-4-2021.2312243
15. Zhao, Y., Pinto Llorente, A. M., & Sánchez Gómez, M. C. (2021). Digital competence in higher education research: A systematic literature review. Computers, & Education, 168, Article 104212. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2021.104212 DOI: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2021.104212
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Андрєєва Олена, Бишевець Наталія, Лазакович Юлія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
