Оптимізація фізичного стану жінок зрілого віку засобами силового фітнесу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-3-9

Ключові слова:

жінки зрілого віку, силовий фітнес, фізичний стан, мотивація, оздоровчі технології, фітнес програми, оздоровчий фітнес

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена також зростанням поширеності малорухливого способу життя серед жінок зрілого віку, що є одним із провідних чинників розвитку неінфекційних захворювань, зниження функціональних резервів організму та погіршення якості життя. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько третини дорослого населення світу не досягає рекомендованого рівня фізичної активності, причому недостатня рухова активність серед жінок трапляється частіше, ніж серед чоловіків.

У зв’язку з цим особливого значення набуває розроблення та наукове обґрунтування ефективних програм силового фітнесу, адаптованих до морфофункціональних особливостей жінок зрілого віку. Використання таких програм сприятиме не лише покращенню показників фізичного стану та профілактиці вікових інволюційних змін, а й формуванню стійкої мотивації до систематичної рухової активності, що є необхідною умовою збереження здоров’я, функціональної незалежності та високої якості життя. Мета дослідження. Проаналізувати вплив фітнес програм силової спрямованості на показники фізичного стану жінок зрілого віку. Матеріал та методи дослідження. Матеріалом дослідження стали результати наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених, присвячених проблемі застосування засобів силового фітнесу для оптимізації фізичного стану жінок зрілого віку. До аналізу було залучено публікації, у яких висвітлено особливості використання різних програм силового тренування, їхній вплив на показники фізичного стану, компонентний склад тіла, фізичну підготовленість, функціональні можливості організму та мотивацію жінок до систематичних занять фізичною активністю. Результати дослідження. У результаті порівняльного аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень встановлено, що силовий фітнес є ефективним засобом оптимізації фізичного стану жінок зрілого віку. Узагальнення результатів сучасних досліджень засвідчило позитивний вплив різних моделей силового тренування на показники м’язової сили, фізичної підготовленості, компонентного складу тіла, функціонального стану організму та психоемоційного благополуччя жінок. Визначено, що найбільшої ефективності оздоровчих програм можна досягти за умови індивідуалізації тренувального процесу, раціонального дозування навантаження та використання сучасних методичних підходів до побудови програм силового фітнесу. Водночас встановлено недостатню кількість досліджень, присвячених розробленню комплексних диференційованих програм силового фітнесу для жінок зрілого віку з урахуванням їхніх морфофункціональних особливостей і мотивації до занять. Висновки. З’ясовано, незважаючи на значну кількість досліджень, недостатньо висвітленими залишаються питання комплексної оптимізації фізичного стану жінок зрілого віку засобами силового фітнесу, побудови диференційованих тренувальних програм та визначення оптимальних параметрів силових навантажень. Отримані результати аналізу наукових праць підтверджують доцільність подальшого вдосконалення програм силового фітнесу, орієнтованих на індивідуалізацію тренувального процесу, що дозволить підвищити ефективність оздоровчих занять, покращити фізичний стан жінок зрілого віку та сформувати їхню стійку мотивацію до систематичної рухової активності.

Посилання

1. Андрєєва, О. В., Благій, О. Л., Жовтенко, Є. О., Ковальчук, Д. Р., & Середа, А. А. (2025). Побудова програми оздоровчо-рекреаційної рухової активності «Active Office: фітнес-перезавантаження» для жінок 21–35 років. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). Вип. 3 (189). С. 9–14. DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2025.03(189).01 DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2025.03(189).01

2. Андрєєва, О.В., & Галета, М.О. (2025). Обґрунтування фітнес-програми силової спрямованості в онлайн-форматі для жінок першого періоду зрілого віку. Педагогічна Академія: наукові записки. №21. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.16890294 DOI: https://doi.org/10.32782/spectrum/2026-2-1

3. Томіліна, Ю.І. (2020). Інноваційні види рухової активності в системі оздоровчого фітнесу жінок. ВІСНИК. №10(166). С. 234-239 DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.4513839

4. Хіміч, І., & Парахонько, В. (2025). Силовий фітнес як засіб покращення фізичного стану та мотивації жінок-викладачів ВУЗу. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 15, (9(196), 207–211. DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2025.09(196).41 DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2025.09(196).41

5. Цибанюк О., Ніколайчук О., & Ковач О. (2023). Особливості розвитку силових здібностей у жінок 21-28 років методом колового тренування. Вісник Прикарпатського Університету. Випуск 40. С. 90-97. DOI: https://doi.org/10.15330/ґси11.40.90-97 DOI: https://doi.org/10.15330/fcult.40.90-97

6. Шпильчук, В. (2026). Ефективність тренувань із використанням BOSU-платформ у розвитку сили та координаційних здібностей жінок першого періоду зрілого віку. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. № 21 (40). С. 220-230. DOI: https://doi.org/10.31652/2071-5285-2026-21(40)-220-230 DOI: https://doi.org/10.31652/2071-5285-2026-21(40)-220-230

7. Benton M.J. et al. (2011). Short-term effects of resistance training frequency on body composition and strength in middle-aged women. Journal of Strength and Conditioning Research. 25(11):3142–3149. DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31820f505f DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31820f505f

8. Carpenter S. L., Helms E. R., Pendakur R. C., Hibbert J. E., Schubert M. M. (2025). Effects of High Intensity Circuit Versus Traditional Strength Training on Physiological Responses in Trained Women. European Journal of Sport Science. Vol. 25, № 5. e12298. DOI: https://doi.org/10.1002/ejsc.12298 DOI: https://doi.org/10.1002/ejsc.12298

9. González-Gálvez N., Moreno-Torres J. M., & Vaquero-Cristóbal R. (2024). Resistance training effects on healthy postmenopausal women: a systematic review with meta-analysis. Climacteric, 27(3), 296–304. DOI: https://doi.org/10.1080/13697137.2024.2310521 DOI: https://doi.org/10.1080/13697137.2024.2310521

10. Greco C. C., Oliveira A. S., Pereira M. P. et al. (2011). Improvements in metabolic and neuromuscular fitness after 12-week BodyPump training. Journal of Strength and Conditioning Research. Vol. 25, No. 12. P. 3422–3431. DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3182160053 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3182160053

11. Ratajczak M. et al. (2024). Effects of 12-Week Combined Strength and Endurance Circuit Training Program on Insulin Sensitivity and Retinol-Binding Protein 4 in Women with Insulin-Resistance and Overweight or Mild Obesity: A Randomized Controlled Trial. Diabetes, Metabolic Syndrome and Obesity. 17:93–106. DOI: DOI: https://doi.org/10.2147/DMSO.S432954 DOI: https://doi.org/10.2147/DMSO.S432954

12. Shojaa M., von Stengel S., Kohl M., Schoene D., & Kemmler W. (2020). Effects of dynamic resistance exercise on bone mineral density in postmenopausal women: a systematic review and meta-analysis with special emphasis on exercise parameters. Osteoporos Int. 2020 Aug;31(8):1427-1444. DOI: https://doi.org/10.1007/s00198-020-05441-w DOI: https://doi.org/10.1007/s00198-020-05441-w

13. Feng M., Li J., Zhao J., Pan X., Wang M., & Han Q. (2024). Effect of blood flow restriction training on health promotion in middle-aged and elderly women: a systematic review and meta-analysis. Frontiers in Physiology, 15, 1392483. DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2024.1392483 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2024.1392483

14. Rustaden A.M. et al. (2017). Effects of BodyPump and resistance training with and without a personal trainer on muscle strength and body composition in overweight and obese women: A randomised controlled trial. Obesity Research, & Clinical Practice. 11(6):728-739. DOI: https://doi.org/10.1016/j.orcp.2017.03.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.orcp.2017.03.003

15. Zhang T., Tian G., & Wang X. (2022). Effects of Low-Load Blood Flow Restriction Training on Hemodynamic Responses and Vascular Function in Older Adults: A Meta-Analysis. Іnt J Environ Res Public Health. 31;19(11):6750. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19116750 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19116750

16. Prestes J., De Lima C., Frollini A.B., Donatto F.F., & Conte M. (2009). Comparison of linear and reverse linear periodization effects on maximal strength and body composition. Journal of Strength and Conditioning Research. Vol. 23, No. 1. P. 266–274. DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181874bf3 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181874bf3

Завантаження

Опубліковано

2026-10-14

Номер

Розділ

Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

Як цитувати

Оптимізація фізичного стану жінок зрілого віку засобами силового фітнесу. (2026). Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, 3, 155-171. https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-3-9

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.