Вплив диференційованого тренувального процесу на динаміку фізичної та технічної підготовленості юних футболістів 14–15 років
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-3-10Ключові слова:
юні футболісти, біологічний вік, акселеранти, ретарданти, індивідуалізація, тренувальний процес, підготовка спортсменівАнотація
Актуальність. У юнацькому футболі однаковий паспортний вік не відображає індивідуальних темпів біологічного розвитку спортсменів, що може зумовлювати суттєві відмінності у фізичній і технічній підготовленості. Особливо це стосується ретардантів, які внаслідок уповільненого біологічного розвитку можуть мати нижчі вихідні показники порівняно з акселерантами та нормотиповими однолітками. Тому застосування єдиного підходу до планування тренувальних впливів виключає можливість індивідуалізації підготовки. Незважаючи на значну кількість досліджень взаємозв’язку біологічної зрілості з показниками підготовленості юних футболістів, питання цілеспрямованої диференціації тренувального процесу залежно від темпу біологічного розвитку, зокрема для спортсменів із уповільненим темпом розвитку, залишається недостатньо вивченим. Це визначає актуальність дослідження динаміки фізичної та технічної підготовленості футболістів 14–15 років залежно від темпу біологічного розвитку та оцінювання змін у ретардантів за умов диференційованого тренувального впливу. Мета дослідження. Визначити динаміку фізичної та технічної підготовленості футболістів 14–15 років з урахуванням темпу біологічного розвитку. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяв участь 21 футболіст: 9 нормотипових, 5 акселератів і 7 ретардантів. Темп біологічного розвитку визначали за співвідношенням фактичного й нормативного значень латентного періоду сенсомоторної реакції. Підготовленість оцінювали за комплексом педагогічних тестів. Для ретардантів упродовж 2025 року застосовували додаткові тренувальні впливи тривалістю 15–25 хв. Для оцінювання внутрішньогрупової динаміки застосовували t-критерій Стьюдента та критерій Вілкоксона, для міжгрупового порівняння – однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA) та критерій Краскела–Волліса, а для оцінювання величини ефекту – коефіцієнт Hedges’ g.
Результати дослідження. Акселерати мали найвищі, ретарданти – найнижчі результати. У нормотипових позитивні зміни виявлено за п’ятьма показниками, в акселератів – не встановлено. У ретардантів позитивна статистично значуща динаміка зафіксована за дев’ятьма з одинадцяти показників. Найбільший ефект у ретардантів виявлено за індексом Руф’є (g = −1,49) та стрибком у довжину (g = 1,12). Міжгрупових статистично значущих відмінностей величини змін не виявлено (p>0,05). Висновки. Темп біологічного розвитку може бути додатковим критерієм індивідуалізації підготовки футболістів. У ретардантів диференційований вплив супроводжувався позитивною динамікою більшості показників, однак причинний ефект програми не підтверджено. Потрібні дослідження на більших вибірках і за тривалішого спостереження.
Посилання
1. Арефьєв, В. Г., Андрєєва, О. В., & Михайлова, Н. С. (2021). Біологічний вік як критерій диференціації фізичних навантажень дітей шкільного віку. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, (1), 22–28.
2. Ніколаєнко, В. В. (2014). Управління підготовкою юних футболістів на основі індивідуальних особливостей розвитку дитячого організму. Слобожанський науково-спортивний вісник, 2(40), 104–110. https://doi.org/10.15391/snsv.2014-2.021 DOI: https://doi.org/10.15391/snsv.2014-2.021
3. Петренко, Ю. О., Коваленко, С. О., Артюшенко, А. О., Фролова, Л. С., Тімофєєв, А. А., Охріменко, О. В., Тимчій, А. А., & Якунін, М. О. (2023). Спосіб визначення біологічного віку дітей шкільного віку (Патент України № 126671).
4. Чижик, В. В., & Романюк, В. П. (2012). Функціональна та рухова підготовка юного футболіста: монографія. Твердиня.
5. Шахліна, Л. Я.-Г., Футорний, С. М., Владимирова, Н., Маслова, О. В., Чистякова, М., & Чернікова, О. (2023). До питання підготовки юних спортсменів у сучасному спорті. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, 2, 77–83. https://doi.org/10.32652/spmed.2023.2.77-83 DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2023.2.77-83
6. Abbott, W., Williams, S., Brickley, G., & Smeeton, N. J. (2019). Effects of bio-banding upon physical and technical performance during soccer competition: A preliminary analysis. Sports, 7(8), Article 193. https://doi.org/10.3390/sports7080193 DOI: https://doi.org/10.3390/sports7080193
7. de Macedo, J. F. S., Ribeiro, B. L. L., Ferreira, A. B. M., Oliveira, R. S., & Mortatti, A. L. (2025). Effects of biobanding on training loads and technical performance of young football players. PLOS ONE, 20(2), Article e0317432. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0317432 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0317432
8. Han, C., Luo, N., Zhao, Z., & Mou, D. (2026). The effect of bio-banding on talent identification in youth soccer: A systematic review. Journal of Sports Science and Medicine, 25(2), 446–458. https://doi.org/10.52082/jssm.2026.446 DOI: https://doi.org/10.52082/jssm.2026.446
9. Jäger, J., Rumpf, M., & Lochmann, M. (2025). The effect of bio-banded game formats on physiological, physical, technical, and tactical parameters in youth soccer – a systematic review. Pediatric Exercise Science, 38(2), 224–235. https://doi.org/10.1123/pes.2024-0152 DOI: https://doi.org/10.1123/pes.2024-0152
10. Lüdin, D., Donath, L., Cobley, S., & Romann, M. (2022). Effect of bio-banding on physiological and technical-tactical key performance indicators in youth elite soccer. European Journal of Sport Science, 22(11), 1659–1667. https://doi.org/10.1080/17461391.2021.1974100 DOI: https://doi.org/10.1080/17461391.2021.1974100
11. Nikolaienko, V. V., Vorobiov, M. I., & Kostenko, Y. V. (2025). Individualized and differentiated system of organizing training process for young football players at various stages of their long-term training. Rehabilitation, & Recreation, 19(1). https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.1.20 DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.1.20
12. Scardina, G., Pillitteri, G., Vicari, D. S. S., Canzone, A., Clemente, F. M., Giustino, V., & Bianco, A. (2026). Athletic performance levels across biological maturity status in youth soccer players. Frontiers in Sports and Active Living, 8, Article 1856821. https://doi.org/10.3389/fspor.2026.1856821 DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2026.1856821
13. Towlson, C., Salter, J., Ade, J. D., Enright, K., Harper, L. D., Page, R. M., & Malone, J. J. (2021). Maturity-associated considerations for training load, injury risk, and physical performance in youth soccer: One size does not fit all. Journal of Sport and Health Science, 10(4), 403–412. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2020.09.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jshs.2020.09.003
14. Towlson, C., MacMaster, C., Gonçalves, B., Sampaio, J., Toner, J., MacFarlane, N., Barrett, S., Hamilton, A., Jack, R., Hunter, F., Stringer, A., Myers, T., & Abt, G. (2022). The effect of bio-banding on technical and tactical indicators of talent identification in academy soccer players. Science and Medicine in Football, 6(3), 295–308. https://doi.org/10.1080/24733938.2021.2013522 DOI: https://doi.org/10.1080/24733938.2021.2013522
15. World Medical Association. (2025). World Medical Association Declaration of Helsinki: Ethical principles for medical research involving human participants. JAMA, 333(1), 71–74. https://doi.org/10.1001/jama.2024.21972 DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2024.21972
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Костенко Євгеній, Байрачний Олег
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
