Ефективність використання інтерактивних технологій у теоретичній підготовці спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-3-13Ключові слова:
теоретична підготовка, спорт, спортсмени, етап спеціалізованої базової підготовки, інтерактивні технології, цифрові ресурси, мотивація до занять спортомАнотація
Актуальність. зумовлена необхідністю вдосконалення теоретичної підготовки спортсменів в умовах цифровізації спортивної освіти та широкого впровадження інтерактивних технологій у навчально-тренувальний процес. Незважаючи на стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, питання їх ефективного використання у теоретичній підготовці спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки залишається недостатньо дослідженим. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність використання інтерактивних технологій у процесі теоретичної підготовки спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 60 спортсменів віком 14–16 років, які займаються акробатикою, веслуванням та велоспортом та 15 тренерів дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних клубів. Для досягнення поставленої мети застосовано аналіз і узагальнення наукової літератури, анкетування спортсменів і тренерів, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, авторський тест теоретичної підготовленості, шкалу оцінювання спортивної мотивації Sport Motivation Scale II (SMS-II) та методи математичної статистики. Під час педагогічного експерименту в експериментальній групі використовувалися мультимедійні презентації, інтерактивні онлайн-тести, цифрові платформи, QR-квести, відеоаналіз, проблемно-ситуативне навчання та елементи гейміфікації. Результати дослідження. Установлено, що застосування інтерактивних технологій позитивно впливає на рівень теоретичної підготовленості спортсменів, сприяє підвищенню їхньої навчальної мотивації, пізнавальної активності та зацікавленості у вивченні теоретичного матеріалу. За результатами педагогічного експерименту спортсмени експериментальної групи продемонстрували статистично значуще покращення показників теоретичних знань і внутрішньої мотивації порівняно з контрольною групою (р < 0,05). Виявлено, що використання інтерактивних форм навчання забезпечує активніше залучення спортсменів до освітнього процесу, сприяє розвитку аналітичного мислення, самостійності та вмінню застосовувати набуті знання у тренувальній і змагальній діяльності. Висновки. Доведено ефективність використання інтерактивних технологій як одного з перспективних напрямів модернізації теоретичної підготовки спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки. Отримані результати можуть бути використані під час удосконалення навчально-методичного забезпечення спортивної підготовки, розроблення програм теоретичного навчання спортсменів різної кваліфікації та впровадження сучасних цифрових технологій у практику роботи тренерів.
Посилання
1. Богуславська, В. (2020). Удосконалення теоретичної підготовленості веслувальників на етапі попередньої базової підготовки шляхом застосування авторських інтерактивних засобів. Фізична культура, спорт та здоров'я нації, 9(28), 132–137. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2020-9(28)-132-137 DOI: https://doi.org/10.31652/2071-5285-2020-9(28)-132-137
2. Богуславська, В., Глухов, І., Дробот, К., & Пітин, М. (2020). Удосконалення теоретичної підготовленості спортсменів-початківців у циклічних видах спорту. Спортивна наука та здоров'я людини, 1(3), 4–14. https://doi.org/10.28925/2664-2069.2020.1.1 DOI: https://doi.org/10.28925/2664-2069.2020.1.1
3. Богуславська, В. Ю., Губар, І. В., & Драчук, С. П. (2022). Місце концептуальних положень теоретичної підготовки в циклічних видах спорту. Фізична культура, спорт та здоров'я нації, 13(32), 116–124. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2022-13(32)-116-124 DOI: https://doi.org/10.31652/2071-5285-2022-13(32)-116-124
4. Осадченко, Т. (2023). Сучасний стан цифровізації у сфері фізичної культури та спорту в Україні. Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, 2, 103–108. https://doi.org/10.31891/pcs.2023.2.14 DOI: https://doi.org/10.31891/pcs.2023.2.14
5. Пітин, М. П. (2015). Теоретична підготовка в спорті: монографія. ЛДУФК.
6. Платонов, В. М. (2021). Сучасна система спортивного тренування: підручник. Перша друкарня.
7. Тищенко, В., Коваленко, Ю., & Лісенчук, Г. (2019). Проблеми теоретичної підготовки в циклічних видах спорту (на прикладі плавання). Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2, 25–30. https://doi.org/10.32652/tmfvs.2019.2.25-30 DOI: https://doi.org/10.32652/tmfvs.2019.2.25-30
8. Хуртенко, О. В., & Дмитренко, С. М. (2025). Формування здорового способу життя школярів засобами інноваційних фітнес технологій у процесі фізичного виховання. Фізична культура, спорт та здоров'я нації, 20(39), 97–108. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2025-20(39)-97-108 DOI: https://doi.org/10.31652/2071-5285-2025-20(39)-97-108
9. Хуртенко, О., & Стасюк, І. (2026). Цифрові технології у фізичному вихованні школярів: можливості та перспективи використання. Фізична культура, спорт та здоров'я нації, 21(40), 209–219. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2026-21(40)-209-219 DOI: https://doi.org/10.31652/2071-5285-2026-21(40)-209-219
10. Юхно, Ю. О. (2017). Класифікація інформаційних технологій у сфері фізичної культури та спорту. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 3K, 544–548. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_015_2017_3K_158
11. Araújo, A. D., Knijnik, J., & Ovens, A. P. (2021). How does physical education and health respond to the growing influence in media and digital technologies? An analysis of curriculum in Brazil, Australia and New Zealand. Journal of Curriculum Studies, 53(4), 563–577. https://doi.org/10.1080/00220272.2020.1734664 DOI: https://doi.org/10.1080/00220272.2020.1734664
12. Bull, F. C., Al-Ansari, S. S., Biddle, S., et al. (2020). World Health Organization 2020 guidelines on physical activity and sedentary behaviour. British Journal of Sports Medicine, 54, 1451–1462. https://doi.org/10.1136/bjsports-2020-102955 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2020-102955
13. Invernizzi, P., Crotti, M., Bosio, A., Cavaggioni, L., Alberti, G., & Scurati, R. (2019). Multi-teaching styles approach and active reflection: Effectiveness in improving fitness level, motor competence, enjoyment, amount of physical activity, and effects on the perception of physical education lessons in primary school children. Sustainability, 11(2), 405. https://doi.org/10.3390/su11020405 DOI: https://doi.org/10.3390/su11020405
14. Standage, M. (2023). Self-determination theory applied to sport. In R. Ryan (Ed.), The Oxford handbook of self-determination theory (pp. 701–723). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780197600047.013.35 DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780197600047.013.35
15. Yang, Q.-F., Hwang, G.-J., & Sung, H.-Y. (2020). Trends and research issues of mobile learning studies in physical education: A review of academic journal publication. Interactive Learning Environments, 28(4), 419–437. https://doi.org/10.1080/10494820.2018.1533478 DOI: https://doi.org/10.1080/10494820.2018.1533478
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Хуртенко Оксана
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
