Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування

Науковий журнал

№ 2 (2025)
Сучасна система спортивного тренування та проблеми її вдосконалення

Показники компонентного складу тіла кваліфікованих хокеїстів на траві у передзмагальному мезоциклі підготовчого періоду

pdf
  • Бакум Сергій
Бакум Сергій
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Опубліковано 2025-07-12

Ключові слова

  • хокей на траві, метод біоелектричного імпендансу, порівняльний аналіз, тренувальні впливи, індивідуальний підхід

Авторське право (c) 2025 Бакум Сергій

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Як цитувати

Показники компонентного складу тіла кваліфікованих хокеїстів на траві у передзмагальному мезоциклі підготовчого періоду. (2025). Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, 2, 55-68. https://doi.org/10.31652/3041-2463/2025-2-4

Анотація

Анотація. Актуальність. Показники компонентного складу тіла є складовою частиною базових моделей підготовленості та змагальної діяльності спортсменів. На основі значень показників компонентного складу тіла кваліфікованих хокеїстів на траві здійснюється корекція тренувальних впливів на різних етапах річного макроциклу.

Мета дослідження – визначити показники компонентного складу тіла кваліфікованих хокеїстів на траві у передзмагальному мезоциклі підготовчого періоду макроциклу.

Матеріал та методи дослідження. В дослідженні брали участь кваліфіковані спортсмени Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької школи з хокею на траві (n= 20). Середній вік – 19,8±2,14 років. Спортивна кваліфікація – 1-й розряд, кандидат в майстри спорту. Від гравців отримано згоду на участь в дослідженні відповідно до Гельсінської декларації прав людини 2008 року.

Дослідження проводилося упродовж підготовчого періоду 2-го циклу підготовки гравців у сезоні 2024-2025 років.

У дослідженні використовувалися такі методи: теоретичний аналіз літературних джерел, морфофункціональні методи, методи математичної статистики.

Результати дослідження. Визначено значення компонентного складу тіла кваліфікованих хокеїстів на траві у передзмагальному мезоциклі підготовчого періоду макроциклу: вік – 19,8±2,14 років; довжина тіла – 1,77±0,07 м; маса тіла – 75,9±10,8 кг; індекс маси тіла – 22,6±3,86 кг·м-2; відсотковий вміст жиру – 18,8±4,77 %; відсотковий вміси скелетної мускулатури – 39,0±3,97 %; витрати енергії у стані гомеостазу – 1696,8±213,67 ккал; рівень вісцерального жиру – 4,9±1,87 ум. од. Встановлено, що статистично-достовірна різниця у значеннях компонентного складу тіла між кваліфікованими та висококваліфікованими хокеїстами на траві спостерігається за показниками віку (р ˂0,05), % жиру (р ˂0,01), % скелетної мускулатури (р ˂0,01).

Висновки. Аналіз показників компонентного складу тіла кваліфікованих хокеїстів на траві дозволяє більш цілеспрямовано здійснювати тренувальні впливи на гравців із урахуванням індивідуального підходу.

pdf

Посилання

  1. Вознюк, Т., & Перепелиця, О. (2011). Морфофункціональні показники кваліфікованих спортсменів. Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. пр., (12), 58–67.
  2. Войтенко, С., Поліщук, В., & Перепелиця, М. (2024). Взаємозв’язок функціональної підготовленості з показниками компонентного складу тіла кваліфікованих футболістів. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, (3), 56–70. https://doi.org/10.31652/3041-2463/2024-3-5
  3. Ерл, Р., & Бехль, Т. (2014). Основи персональної тренировки. Київ: Олімпійська література.
  4. Касьян, А. (2018). Дослідження взаємозв’язку показників спеціальних здібностей кваліфікованих баскетболістів студентських команд. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини, (11), 170–177.
  5. Коннов, С. (2023). Програмування тренувального процесу висококваліфікованих хокеїстів на траві у змагальному періоді макроциклу (дис. ... філософії, спец. 017 Фізична культура і спорт). Вінниця.
  6. Костюкевич, В., Паламарчук, Ю., & Мельничук, А. (2022). Формування моделей здорового способу життя студентської молоді як перспективний напрям наукових досліджень. Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. пр., 13(32), 35–44. https://doi.org/10.31652/2771-5285-2022-13(32)-35-44
  7. Костюкевич, В., & Коннов, С. (2022). Взаємозв’язок показників фізичної, функціональної та технічної підготовленості висококваліфікованих хокеїстів на траві у змагальному періоді макроциклу. Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. пр., 13(32), 175–187. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2022-13(32)-175-187
  8. Костюкевич, В., Перепелиця, О., Поліщук, В., & Гудима, С. (2017). Моніторинг складу тіла хокеїстів на траві різної кваліфікації. Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. пр., 3(22), 332–340.
  9. Костюкевич, В., & Стасюк, В. (2016). Програмування тренувального процесу кваліфікованих футболістів у річному макроциклі. Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. пр., (1), 323–331.
  10. Флерчук, В. (2013). Визначення кореляційних взаємозв’язків педагогічних тестів загальної фізичної підготовки за комплексом показників, що характеризують морфологічні та функціональні можливості каноїстів. Спортивний вісник Придніпров’я, (3), 43–47.
  11. Шевчик, Л., Перепелиця, О., Поліщук, В., & Гудима, С. (2017). Порівняльний аналіз показників складу тіла кваліфікованих футболістів та футболісток. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, (2), 60–66.
  12. Щепотіна, Н. Ю. (2014). Аналіз взаємозв’язку морфофункціональних показників кваліфікованих волейболісток. Молода спортивна наука України, 18(1), 330–335.
  13. Щепотіна, Н. (2015). Дослідження взаємозв’язку морфофункціональних показників волейболісток з рівнем їх фізичної підготовленості. Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. пр., (15), 428–434.
  14. DeVries, H. A., & Houch, T. (1994). Physiology of exercise for physical education, athletics, and exercise (5th ed.). Madison, WI: Brown and Benchmark.
  15. Harry, K., & Booysen, M. M. (2018). The relationships of activity patterns and heart rate profiles with physical performance tests in Premier League club field hockey players in Johannesburg (Master’s thesis, University of the Witwatersrand, Faculty of Health Sciences). Retrieved from https://wiredspace.wits.ac.za/server/api/core/bitstreams/faa7b6ea-c4e6-4278-b31d-32a4980c14c5/content
  16. McArdle, W. D., Katch, T. I., & Katch, V. L. (2001). Exercise physiology: Energy, nutrition, and human performance (5th ed.). Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins.
  17. Perry, C. G., Heigenhauser, G. J., Bonen, A., & Spriet, L. L. (2008). High-intensity aerobic interval training increases fat and carbohydrate metabolic capacities in human skeletal muscle. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism, 33(6), 1112–1123. https://doi.org/10.1139/H08-097
  18. Schmidt, P. K., & Carter, J. E. (1990). Static and dynamic differences among five types of skinfold calipers. Human Biology, 62, 369–388.
  19. Vincent, W. J. (2005). Statistics in kinesiology (3rd ed.). Champaign, IL: Human Kinetics.

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.