ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ ГРУПОВОЇ САМООЦІНКИ ІЗ ПОКАЗНИКАМИ ГРУПОВОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЖІНОЧИХ І ЧОЛОВІЧИХ ВОЛЕЙБОЛЬНИХ КОМАНД
DOI:
https://doi.org/10.31652/2071-5285-2019-7-26-147-153Ключові слова:
спільна діяльність, регуляція, взаємодія, щільність зв’язків.Анотація
Анотації:Актуальність теми дослідження. Вивчення якісних характеристик спільної діяльності спортивних команд для підвищення спортивних результатів є актуальним напрямком науково –практичної діяльності галузі спортивної педагогіки і психології. Особливого інтересу, на наш погляд, набуло вивчення групової ефективності спортивної команди як узагальнюючого поняття, яке дозволяє в певній мірі інтегрувати в собі значення окремих групових феноменів, що стосуються аспектів оцінки та регуляції спільної спортивної діяльності. Мета дослідження. Визначення взаємозв’язку між показниками групової самооцінки та показниками групової ефективності жіночих і чоловічих волейбольних команд у підготовчому періоді. В дослідженні прийняли участь 87 спортсменів волейбольних чоловічих і жіночих команд. Для вирішення поставлених завдань було застосовано комплекс методів: аналіз та узагальнення наукової і методичної літератури; анкетування та психодіагностичне тестування; методи математичної статистики розрахунку величин коефіцієнтів рангової кореляції Спірмена (rsSpearmanrank). Результати дослідження та ключові висновки. У процесі дослідження здійснено кореляційний аналіз кожного з якісних показників групової самооцінки з оцінкою інтенсивності дії показників групової ефективності жіночих і чоловічих волейбольних команд у підготовчому періоді. Отримані нами данні свідчать, що кореляційних зв’язків між показниками групової самооцінки та групової ефективності зафіксовано у чоловічих волейбольних командах (33) у жіночих командах (7). Такі відмінності є можливою основою дефіциту засобів регуляції спільної діяльності спортсменів жіночих волейбольних команд та їх переконанні у власних можливостях організувати і виконати спільні дії, які необхідні для досягнення результату.
Посилання
Бандура А. Теория социального научения; пер. с англ. Санкт-Петербург: Евразия, 2000. 320 с.
Войтенко С.М. Психолого-педагогічні засоби регуляції спільної діяльності спортивних команд із різним типом взаємодії: дис. ... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.01. ЛДУФК. Львів, 2017. 227 с.
Журавлев А.Л. Психология совместной деятельности. Москва: Ин-т психологии РАН, 2005. 640 с.
Козина Ж.Л., Ермаков С.С., Погорелова А.О. Методологические основы определения индивидуальных особенностей волейболисток на этапе специализированной базовой подготовки. Физическое воспитание студентов; научный журнал. Харьков: ХОВНОКУ – ХГАДИ, 2012. No3. С. 53 – 61.
Колосов А.Б., Войтенко С.М. Психометрична адаптація опитувальника групової ефективності спортивної команди. Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. 2014. Вип. 32 (4). С. 46 – 51.
Родионов А.В. Психология физического воспитания и спорта: учебник. Москва: Академпроект, 2004. 576 с.
Уэйнберг Р.С., Гоулд Д. Основы психологи спорта и физической культуры. Киев: Олимп. лит. 1998. 336 с.
Шеріф Сархан. Соціально-психологічні особливості групової згуртованості спортсменів. Спортивний вісник Придніпров’я: зб. наук. праць. Дніпропетровськ, 2011. No2. С. 75 – 79.
Carron A.V., Bray S.R., Eys M.A. Team cohesion and team success in sport. Journal of Sport Sciences. 2002. N. 20. Р. 119–126.
George T.R., Feltz D.L. Motivation in sport from a collective efficacy perspective. International Journal of Sport Psychology. 1995. Vol. 26. Р. 98 – 116.
Hodges L., Carron A.V. Collective efficacy and group performance. International Journal of Sport Psychology. 1992. Vol.23, Р. 48 – 59.
Iancheva T., Jordanov V. Рsychological skills and game efficacy with basketball players. Olympic Sports and Sport for All: XVI International Scientific and VI International Scientific Congress, 17 – 19 May 2012. Р. 351 – 354.
Jowett S. Coach-athlete relationships ignite groupness. In Group Dynamics Advances in Sport and Exercise Psychology. New York: Routledge, 2007. Р. 63 – 77.
Lirgg C.D., Feltz D.L., Chase M.A. Relationships of individual and collective efficacy to team performance. Journal of Sport & Exercise Psychology. 1994. Vol. 16. Р. 142 – 148.
Martinez J.R., Guillen F., & Feltz D.L. Psychometric properties of the Spanish version of the Collective Efficacy Questionnaire for Sports, Psicothema. 2011. Vol. 23, N 3. P. 503 – 509.
Myers N.D., Payment C.A., Feltz D.L. Reciprocal relationships between collective efficacy and team performance in women’s ice hockey, group dynamics, Theory, Research and Practice. 2004. Vol. 8, N 3. P. 182 – 195.
Ramzaninezhad R., Keshtan M.H., Shahamat M.D. The relationship between collective efficacy, group cohesion and team performance in professional volleyball teams, Brazilian Journal Biomotricity. 2009. Vol. 3, N 1. Р. 31 – 39.
Watson C.B., Chemers M.M., Preiser N. Collective efficacy: A multilevel analysis, Personality and Social Psychology Bulletin. 2001. Vol 27, N 1057. P. 1068.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Войтенко Сергій

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.