ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЇ ДО РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2071-5285-2025-19(38)-103-114Ключові слова:
мотивація, рухова активність, учні середнього шкільного віку, крокометрія, хронометрія, корекційно-розвивальна програмаАнотація
Анотація. Актуальність. Протягом останніх років у закладах загальної середньої освіти спостерігається тенденція до зниження обсягу рухової активності учнів, що негативно позначається на показниках їх фізичного стану. Особливого значення набуває питання формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів середнього шкільного віку. Важливу роль у цьому питанні відіграє підвищення мотивації до рухової активності в повсякденному житті учнів, у тому числі до уроків фізичної культури, самостійних занять і вибір адекватних засобів компенсації дефіциту повсякденної рухової активності. Мета дослідження: дослідити особливості мотивації до рухової активності учнів середнього шкільного віку та визначити шляхи її підвищення. Методи дослідження: аналіз літературних та Інтернет-джерел, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний і контрольний етапи), крокометрія, хронометрія, метод пульсометрії, спостереження, опитувальники для дослідження мотивації до рухової активності, методи математичної статистики. Результати роботи. На констатувальному етапі педагогічного експерименту було визначено загальні рівні сформованості мотивації до рухової активності: в КГ високий рівень мають 4 учні (26 %); у 6 учнів (40 %) – середній рівень; 5 учнів (34 %) мають низький рівень. У ЕГ високий рівень мають 4 учні (24 %); у 6 учнів (35 %) – середній рівень; 7 учнів (41 %) ‒ низький рівень. Зазначимо, що КГ і ЕГ за показниками майже однакові. На формувальному етапі було розроблено та впроваджено корекційно-розвивальну програму підвищення мотивації до рухової активності учнів середнього шкільного віку. Впровадження програми відбувалося в три етапи: мотиваційний, діяльнісний і особистісно-заохочувальний. На контрольному етапі педагогічного експерименту було повторно проведено дослідження рівнів сформованості мотивації до рухової активності учнів. Отримали такі результати: в КГ високий рівень мотивації мають 4 учня (27%), середній рівень ‒ 6 учнів (40%), низький рівень – 5 учнів (33 %). В ЕГ високий рівень мають 6 учнів (35 %), середній рівень ‒ 8 учнів (47 %), низький рівень – 3 учня (18 %). Висновки. Порівняльний аналіз результатів на констатувальному та контрольному етапі педагогічного експерименту свідчить про ефективність впровадження корекційно-розвивальної програми підвищення мотивації до рухової активності учнів середнього шкільного віку
Посилання
Боднар І. Р., Гук Г. І., Рихаль В. І., Пастерніков В. В. Рухова активність дітей середнього шкільного віку. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Випуск 11 (157) 2022. С. 35‒40.
Бойко О. Теоретичні аспекти впливу мотиваційних складових на підвищення ефективності занять із фізичної культури. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві : зб. наук. пр. Східноєвроп. нац. ун-ту. ім. Лесі Укрїнки / уклад. А. В. Цьось, С. П. Козіброцький. Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т. ім. Лесі Укрїнки, 2013. № 1 (21). С. 94–98.
Васкан І. Г. Стан та перспективи вдосконалення спеціально- організованої рухової активності учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. Молодий вчений. 2017. № 3 (1). С. 54–57.
Винник В. Д. Особливості формування інтересу та мотивації до занять фізичним вихованням. Теорія та методика фізичного виховання. 2010. № 12. С. 39–42.
Власюк О. Деякі проблеми фізичного виховання школярів і сучасні шляхи їх розв’язання. Спортивний вісник Придніпров’я. 2016. С. 30‒33.
Горшкова Н. Б. Мотивація школярів до занять фізичною культурою і спортом. Актуальні проблеми фізичної культури і спорту, 2005. № 6–7. С. 130–133.
Закопайло С. А. Формування мотивації та інтересу в учнів загальноосвітніх шкіл до занять фізичною культурою. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. 2015. Вип. 8. С. 140–146.
Кіндзера А. Б, Боднар І. Р. Характеристика фізичної активності школярів 5-9 класів. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Київ, 2017. № 5 (86), С. 144‒147.
Кравчук Я. Формування у школярів інтересу до виконання фізичних вправ. Фізична культура, фізичне виховання різних групп населення. 2009. № 2. С. 67‒71.
Круцевич Т. Ю. Методичні рекомендації щодо визначення добової рухової активності школярів. Київ: Наук. світ, 2004. 18 с.
Москаленко Н., Решетилова Н. Сучасні підходи щодо підвищення рухової активності дітей шкільного віку. Вісник Придніпров'я. 2018. С. 203‒208.
Педан, О.С., Коломоєць Г.А., Боляк А.А., Ребрина А.А., Деревянко В.В., Стеценко В.Г., Остапенко О.І., & Лакіза О.М. (2022). Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти. «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказ Міністерства освіти і науки України від 17.08.2022 року № 752.
Пристинський В. М., Курисько Н. О., Пристинська Т. М., Григоренко О. І. Взаємозв’язок пізнавальної активності та розвитку мотивації до занять фізичною культурою в навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. моногр. / за ред. проф. С. С. Єрмакова. Харків : ХДАДМ (ХХІП), 2008. № 6. С. 59–63.
Психологічна діагностика мотивації особистості до навчання в умовах інформаційного суспільства : монографія / Н. В. Пророк, Л. О. Кондратенко, Л. М. Манилова та ін. ; за ред. Н. В. Пророк. Київ : Видавничий Дім «Слово», 2020. 131 с.
Цюпак Ю., Цюпак Т., Васкан І., Цюпак Ю., Швай О., Гнітецький Л. Рухова активність у структурі мотиваційно-ціннісних орієнтацій підлітків. Фізичне виховання, спорт і культура здоров‘я у сучасному суспільстві. 2019. № 2(46). С. 48–54.
Франків Є. Є., Григус І. М. Мотивація рухової активності школярів. Теорія та методика фізичного виховання. 2012. № 6. С. 15–18.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Хлус Наталія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
