ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОФІЛАКТИКИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ЮНИХ БАСКЕТБОЛІСТІВ

Анотація

Анотація. Актуальність теми дослідження. Узагальнення даних спеціальної літератури дає підставу стверджувати, що сьогодні ефективна реалізація профілактичних заходів можлива за умови, якщо відповідні інноваційні оздоровчі технології будуть науково обґрунтовано інтегровані в навчально-тренувальний процес юних спортсменів. Мета статті полягає у визначені ефективності технології профілактики функціональних порушень опорно-рухового апарату юних баскетболістів (на прикладі баскетболістів 9 років із сутулою спиною). Методи дослідження: аналіз і узагальнення спеціальної наукової літератури, педагогічне тестування, відеограми біогеометричного профілю постави баскетболістів оброблялись із використанням програми «APECS AI», методи математичної статистики. Результати роботи. Спираючись на дані первинних статистик, можна переконатися, що за час дослідження у баскетболістів експериментальної групи  відбулися помітні зміни в ряді соматоскопічних показників: збільшення кута зору в середньому на 3,17°, зменшення кутів нахилу голови – на 2,5°, зміщення тіла в сагітальній площині – на 1,17°, нахилу тазу в сагітальній на 3,11° та фронтальній площині – на 0,69°. За рештою показників зміни також відбулися, проте вони менш помітні. Це зменшення кутів нахилу тулубу на 0,34°, асиметрії плечового поясу – на 0,017°, нерівності лопаток – на 0,47°. Щодо показників фізичної підготовленості, за час тренувань між попереднім і підсумковим випробуваннями ці баскетболісти також показали певні зміни, які полягали у зростанні швидкості бігу на 10 м у середньому на 0,03 с, бігу на 20 м – на 0,03 с, довжини стрибка уперед – на 1,33 см, у гору з місця – на 0,33 см, кидка набивного м’яча вагою 1 кг – на 0,2 м. Ці дані свідчать про те, що очікувані зміни, на які були спрямовані тренування за технологією, яка апробувалася, у юних баскетболістів у певній мірі відбулися. Пошук відповіді на питання, чи є вони закономірними, тобто такими, що повторюватимуться під час подальшого впровадження з баскетболістами із сутулою спиною, здійснювався за методом порівняння пар пов’язаних вибірок із застосуванням критерія знакових рангів Вілкоксона. Описане вище зменшення кута нахилу голови відбулося у всіх баскетболістів експериментальної групи, і такі зміни можна вважати статистично достовірними на рівні р<0,05 з високим рівнем стандартизованого ефекту (). Висновок. З вищенаведеного робимо висновок щодо ефективності запропонованої нами авторської технології, оскільки її застосування призводить до суттєвого виправлення у положенні голови, збільшення кута зору, зменшення кутів зміщення тіла та нахилу тулуба в сагітальній площині, вирівнювання лопаток і нахилу тазу в фронтальній площині в юних баскетболістів експериментальної групи із сутулою спиною. Крім того, порівняно з навчальною програмою з баскетболу для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціальних дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності та спеціальних навчальних закладів спортивного профілю, авторська технологія більш ефективно сприяє зменшенню кута нахилу голови та не призводить до посилення симетрії плечового поясу в фронтальній площині.