ВПЛИВ ЗАНЯТЬ ПЛАВАННЯМ З ЕЛЕМЕНТАМИ АКВАФІТНЕСУ НА ФУНКЦІОНАЛЬНУ ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ ДІТЕЙ 11-15 РОКІВ З НАСЛІДКАМИ БРОНХО-ЛЕГЕНЕВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2071-5285-2023-15(34)-459-468Ключові слова:
реабілітація, плавання, аквафітнес, бронхо-легеневі захворюванняАнотація
Зважаючи на стрімке збільшення у світовому масштабі вірусних хвороб, що викликають у хворих ускладнення дихальної системи, збільшення чисельності таких хворих і, як наслідок, перенавантаження лікувальних закладів, що забезпечують повноцінну реабілітацію, виникає потреба в розробці альтернативних програм реабілітації осіб з наслідками бронхолегеневих захворювань, які б сприяли пришвидшенню адаптації та поверненню усіх систем організму до фізіологічної норми.
Посилання
Агарвал Д., Човатія Р. та Рана М. (2020). Незворушність під час COVID: минуле покращує сьогодення. Журнал клінічної анестезії, 67, 110022.
Бахенський, П., Бунц, В., Марко, Д., і Малатова, Р. (2020). Динаміка параметрів вентиляції при різних інтенсивностях навантаження та можливості впливу на неї за допомогою дихальної гімнастики. Журнал спортивної медицини та фізичної підготовки, 60 (8), 1101–1109.
Бахенський, П., Малатова, Р., і Бунц, В. (2019). Змінені параметри динамічної вентиляції в результаті виконання програми дихальних вправ. Журнал спортивної медицини та фізичної підготовки, 59 (8), 1369–1375
Фурман Ю.М., Головкіна В.В., Сальникова С.В., Сулима А.С., Брезденюк О.Ю., Корольчук А.П., Нестерова С.Ю (2018). Вплив плавання з використанням елементів аквафітнесу та інтервального гіпоксичного тренування на фізичну підготовленість хлопців 11-12 років. Педагогіка, психологія, медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 22(4), 184–188. doi:10.15561/18189172.2018.0403 http://www.sportpedagogy.org.ua/index.php/PPS/issue/archive
Головкіна Вікторія, Сальнукова Світлана (2018). Порівняльна характеристика функціональної спроможності плавців 11–12 років у зв’язку зі статтю та можливості її вдосконалення. Prace Naukowe Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie Kultura Fizyczn, 1(XVII), 79-85
Кашуба, В., Андрєєва, О., Гакман, А., Григус, І., Смоленська, О., Островська, М., Напірала, М., Хагнер-Деренговська, М., Мушкета, Р. та Жуков, В. (2021). Вплив занять аквафітнесом на фізичний стан жінок раннього дорослого віку. Теорія та методика фізичного виховання, 21(2), 152–157. https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.2.08
Langiewicz, C. T. (2020). Вплив гіперокислювального дихання на фізичну витривалість. Доступно онлайн: http://jass.neuro.wisc.edu/2019/01/303_13.pdf (дата звернення 20.06.2022)
Моралес-Паломо, Ф., Рамірес-Хіменес, М., Фернандо, О. Дж. та інші (2019). Ефективність програм аеробних вправ для зміцнення здоров'я при метаболічному синдромі. Медицина та наука у спорті та фізичних вправах, 51(9), 1876-1883.
Нільссон, А.; Бьорнсон, Е.; Флокхарт, М.; Ларсен, Ф.; Нільсен, Дж. (2019). Комплекс I обходиться під час високоінтенсивних вправ. Нац. Комун, 10, 1–11.
. Персакі Д., Апостолідіс Н. та Султанакіс Х. (2016). Аквапілатес проти наземного пілатесу: результати фізичної підготовки. Журнал фізичного виховання та спорту, 16 (2), 573-578. https://doi.org/10.7752/jpes.2016.02090
Пурдом, Т.; Кравіц, Л.; Докладний, К.; Mermier, C. (2018). Розуміння факторів, що впливають на максимальне окислення жиру. J. Int. Соц. Sports Nutr, 15, 1–10.
Рижкова, Е., Лабудова, Й., Грзнар, Л., Шміда, М. (2018). Вплив аквафітнесу з високоінтенсивними інтервальними тренуваннями на фізичну форму. Журнал фізичного виховання та спорту, 18 (1), 373-381. https://doi.org/10.7752/jpes.2018.s151
Сальникова С., Грузевич І., Богуславська В., Наконечний І., Киселиця О., Пітін М. (2017). Поєднане застосування аквафітнесу та техніки ендогенно-гіпоксичного дихання для покращення фізичного стану жінок 30-49 років. Журнал фізичного виховання та спорту, 17 (4), 2544–2552. doi:10.7752/jpes.2017.04288
Уорд С. (2019). Фізіологія фізичного навантаження: гіперпное під час фізичного навантаження. Curr. Опін. Physiol, 10, 166–172.
Всесвітня організація охорони здоров'я (2020). Рекомендації щодо фізичної активності та сидячого способу життя. Женева: Всесвітня організація охорони здоров'я. https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/336656/9789240015128-eng.pdf
