ХАРAКТЕРИСТИКА ФУНКЦІЙ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ ОСІБ ДРУГОГО ЗРІЛОГО ВІКУ ІЗ ХРЕБЕТНОСПИННОМОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2071-5285-2023-15(34)-469-475Ключові слова:
хребетноспинномозкова травма, дихальна система, серцево-судинна система, адаптаційний потенціалАнотація
Хребетно-спинномозкова травма у 92% випадків спричиняє інвалідність І або ІІ групи. Нажаль, останнім часом поширеність такого захворювання серед населення нашої країни зросло у зв’язку з військовими діями на території України. Результатами багатьох досліджень встановлено, що хребетноспинномозкова травма характеризується розладами функцій тазових органів, порушеннями роботи опорно-рухового апарату та діяльності кардіореспіраторної системи. Тому процес фізичної терапії осіб із хребетноспинномозковою травмою шийного відділу є тривалим і складним.
Посилання
Богдановська Н.В. Сучасні технології в реабілітації хворих із спинномозковою травмою. Вісник Запорізького національного університету. 2012. 2(8). С.117-124.
Дзяк Л.А., Сальков М.М., Зорін М.О., Тітов Г.І. Актуальні питання організації надання медичної допомоги, діагностики та лікування бойової хребетної та хребетно-спинномозкової травми. Український нейрохірургічний журнал. 2015.(1). С.56-62.
Карепов Р.У. Лікувальна фізкультура і фізіотерапія у системі реабілітації хворих травматичною хворобою спинного мозку : монографія. К.: Олімпійська література, 2009. 248 с
Крук Б., Рокошевська В., Білянський О., Герцик А. Особливості організації процесу фізичної реабілітації осіб із хребетно-спинномозковою травмою в умовах стаціонару. Спортивна наука України. 2015. 2(66). С.17-21.
Крук Б.Р.. Визначення вихідного рівня показників рухової функції осіб з хребетно-спинномозковою травмою шийного відділу в післяопераційний період. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. Харків: 2004. (15). С.70-74.
Мухін В.М. Фізична реабілітація при пошкодженнях опорно-рухового апарату : монографія. Львів : ЛДУФК, 2016. 398 с
Педаченко Є.Г., Іпатов А.В., Тарасенко О.М.. Статистичний аналіз інвалідності при травмі хребта та спинного мозку. Запорізький медичний журнал. 2012. 6(75). С.21-23.
Полищук Н.Е., Корж Н.А., Тищенко В.Я.. Повреждения позвоночника и спинного мозга, механизм, клиника, диагностика, лечение. К.: Книга плюс. 2001. 456с.
Сулима А., Кандаєв В., Коліжук В. Застосування Sling Exercises Therapy у фізичній реабілітації. Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології: науковий журнал кафедри фізичної реабілітації і рекреації Харківської державної академії фізичної культури. Харків: 2020. 5(2). С.104-108.
Сулима А., Корольчук А., Ломинога С., Сулима О. Особливості спастичності паралізованих м’язів й оцінка амплітуди рухів кінцівок у осіб другого зрілого віку з хребетно-спинномозковою травмою. Фізична культура, спорт та здоров'я нації: збірник наукових праць. Вінниця, 2021. 11(30). С.333-341. http://doi.org/10.31652/2071-5285-2021-11(30)-333-340
Сулима А.С., Коліжук В.В.. Кінезіотейпування при розтягуванні м'язів і зв'язок у шийному відділі хребта. Перспективи, проблеми та наявні здобутки розвитку фізичної культури і спорту в Україні. ІІІ Всеукраїнська інтернет-конференція "COLOR OF SCIENCЕ". Вінниця: 2020. С.182-187.
Сулима А.С., Насальський М.Д., Здебський О.О.. Зміни тонусу м’язів у осіб 36-46 років після травм хребта під впливом занять лікувальною фізичною культурою. Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології: науковий журнал кафедри фізичної реабілітації і рекреації Харківської державної академії фізичної культури. Харків: 2019. (2):32-37.
Федорович О., Передерій А. Сучасний стан реабілітації осіб з травмами хребта та спинного мозку в Україні. Спортивна наука України. Львів: 2017. 3(79). С.40-46.
Федяй І., Федяй О. Підвищення ефективності організації процесу реабілітації хворих з ускладненою травмою хребта. Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології. 2016. № 3. С. 227-232.
Bamford JA, Mushahwar VK. Intraspinal microstimulation for the recovery of function following spinal cord injury. Brain Res. 2011. 227-239 р.
Martin R, Sadowsky C, Obst K, Meyer B. Functional Electrical Stimulation in Spinal Cord Injury. Top. Spinal Cord Inj. Rehabil. 2012. 18 (1). 28-33 р.
Roy RR, Harkema SJ, Engerton VR. Basic concepts of activity-based interventions for improved recovery of motor function after spinal cord injury. Arch. Phys. Med. Rehabil. 2012. 93(9). 1487-1497 р.
Tee JW, Chan PC, Rosenfeld JV, Gruen RL. Dedicated Spine Trauma Clinical Quality Registries: A Systematic Review. Global Spine J. Dec.2013;3(4):265-272
