ПРОБЛЕМА ПОСТПАМ’ЯТІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОЇ ПОЕТИКИ (на матеріалі роману Джонатана Сафрана Фоера «Everything is Illuminated»)
DOI:
https://doi.org/10.31652/2786-9083-2024-4-48-57Ключові слова:
постпам’ять; постмодерністська проза; поліфонія; текстовий світ; оповідач; хронологічний вимірАнотація
Пропоноване дослідження присвячене вивченню проблеми постпам’яті та ставить за мету проаналізувати особливості її актуалізації в художньому тексті. В основу роботи покладено розуміння постпам’яті, запропоноване американською дослідницею Маріанною Хірш, як різновиду колективних уявлень про минуле, що формуються другим поколінням після катастрофічного досвіду. Особливість цього виду пам’яті полягає в її опосередкованості, непрямому зв’язку з об’єктом або джерелом пам’яті, а також залученні уяви та домислу. Широкі можливості ментальної реконструкції постпам’яті як ланки розірваного колективного досвіду надає історіографічна металітература, що володіє багатим арсеналом засобів і художніх прийомів. Саме таким твором є постмодерністський роман-хроніка Джонатана Сафрана Фоера «Everything is Illuminated», що слугує матеріалом цього дослідження. Твір заснований на реальній подорожі Фоера до України в пошуках відповіді на питання про історію своєї родини та їхню долю під час Голокосту. Дослідження базується на застосуванні дескриптивних лінгвістичних методів в поєднанні з контекстуальним та інтерпретаційним аналізом. За допомогою досить незвичних літературних й мовних засобів автор наочно демонструє неспроможність реалістичної лінійної наративної форми для опису травматичного досвіду, що є основою роману. “Everything is Illuminated” кидає виклик можливостям репрезентації такої травми, досліджуючи межі традиційної мови та експериментуючи з пастишем стилів у спробі говорити про невимовне. Здійснений аналіз виявив, що найважливішими засобами моделювання ефекту постпам’яті у творі виступають: вибір декількох оповідачів задля передачі множинності точок зору на зображувані події та розкриття правди щодо замовчуваних моментів історії; використання ламаної англійської та прийому потоку свідомості, щоб відобразити психологізм ситуації, магічний реалізм, щоб дослідити родинне минуле, яке не вдалось відновити в реальності, та щоб увиразнити основні моменти, представлені в інших темах, а також стрибки в часі, щоб передати травму, яка лежить поза межами не тільки мовного, а й часового виміру.
Посилання
Боднар Галина. Від «колективної пам’яті» до «пам’яті груп» та постпам’яті: питання розвитку і сучасних викликів у студіях пам’яті. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість / голов. ред. Микола Литвин; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2020. Вип. 13. С. 257–288.
Денисова Т. Н. Всесвітні трагедії від Джонатана Сафрана Фоера. Слово і час. 2009. № 1. С. 28-38
Довгополова О. Простори (не)перекладностей: пам’ять і зв’язок між поколіннями. Verbum. №79: з покоління в покоління. 2021. URL: https://www.verbum.com.ua/04/2021/from-generationto-generation/untranslatabilities/
Козачишина О.Л., Малащук-Вишневська Н.В., Мосійчук А.В. Категорія часу як засіб творення текстового світу сучасного англомовного поліфонічного роману (на матеріалі роману Джонатана Сафрана Фоера «Everything is Illuminated»). Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 33 (72), №1, ч. 1. 2022. С.139–144. DOI https://doi.org/10.32838/2710-4656/2022.1-1/24
Козачишина О.Л., Прадівлянна Л.М. Наративна організація художнього світу сучасного англомовного поліфонічного роману (на матеріалі роману Джонатана Сафрана Фоера «Everything is Illuminated»). Наукові записки. Серія: Філологічні науки. 2023. № 206. С. 58–65 DOI: https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-206-8
Поліщук О., Підопригора С., Косарєва Г. Модель пам’яті в українській пост/модерністській літературі : колективна монографія. Миколаїв : Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2019. 104 с.
Хірш Маріанна. Що таке постпам’ять. Чернівецький музей історії та культури євреїв Буковини. 2020. URL: http://muzejew-news.org.ua/?p=1112&lang=uk
Сизоненко Н. Фактуальність і фікціональність у британській історіографічній мета літературі. Вісник Львівського університету. 2008. Т. 44. URL: https://litmisto.org.ua/?p=19042
Bentley, E. A. A New Way of Speaking: Jonathan Safran Foer’s Everything Is Illuminated and Effective Forms of Holocaust Literature. 2018. 29 p. URL: https://scholarworks.harding.edu/honors-research/2
Grmusa, L.G., Oklopcic, B. Everything is Illuminated: Unproductive Memories, Memorization through Fictional Yizker and Dialogic Exchange, and Postmemory. Memory and Identity in Modern and Postmodern American Literature. Springer, Singapore. 2022. P. 129–161. URL: https://doi.org/10.1007/978-981-19-5025-4_6
Doise, Eric. Active Postmemory: Testimony Fiction, Multiple Perspectives, and Translation in «Everything Is Illuminated». South Central Review. 2015. Vol. 32, No. 2 (SUMMER 2015). P. 93–108.
Foer, Jonathan Safran. Everything is Illuminated. New York : Houghton Mifflin Company, 2003. 276 p.
Hirsch M. Family Frames: Photography, Narrative and Postmemory. Cambridge. Mass.: Harvard University Press, 2002. 129 p.
Hunter, Anna. Tales from Over There: The Uses and Meanings of Fairytales in Contemporary Holocaust Narrative. Modernism/Modernity. Vol. 20, no. 1, 2013. P. 59–75.
