ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ОСВІТИ
https://doi.org/10.31652/2415-7872-2023-74-7-13Опубліковано 2023-06-23
Ключові слова
- стандарти освітнього процесу; цифрова грамотність; цифрова компетентність; цифрові технології; цифрові освітні ресурси; інформаційно-цифрове середовище
Як цитувати
##plugins.generic.shariff.share##
Анотація
В статті розглянуте питання формування цифрової компетентності педагогів. Обґрунтовано доцільність використання компетентнісного підходу до формування інтелектуальних ресурсів освітньої системи та надано аналіз стандартів навчального процесу, що реалізується у цифровому просторі. Встановлено взаємозв’язок між цифровою грамотністю педагогів та їхньою цифровою компетентністю. Складовими частинами цифрової компетентності автори пропонують включити такі знання: розуміння загальної структури та взаємодії пристроїв комп’ютера; розуміння потенціалу цифрових технологій для інноваційної діяльності; базове розуміння надійності та достовірності одержуваної інформації, вміння користуватися програмами для проєктування навчального заняття. Визначено, що це середовище має створюватися відповідно до таких принципів: визначення здобувача освіти як активного суб’єкта пізнання; його орієнтація на самоосвіту, саморозвиток; опора на суб’єктивний досвід студента, облік його індивідуальних особливостей, навчання в контексті майбутньої професійноїдіяльності
Завантаження
Посилання
- Аніщенко, О. (2022). Професіоналізація педагогічного персоналу у сфері освіти дорослих: методичний концепт. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи, 22(2), 24-37. DOI: https://doi.org/10.35387/od.2(22).2022.24-37
- Буйницька О. (2021). Система педагогічного проєктування інформаційно-освітнього середовища для здійснення підготовки майбутніх соціальних педагогів : монографія. Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. 568 с.
- Вертегел В., Хребтова В. (2021). Інформаційно-комунікативні технології та сучасні методи навчання як засоби активізації навчально творчої діяльності студентів. Управління якістю підготовки фахівців в умовах цифрової педагогіки: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-методичної інтернет-конференції, м. Харків, 22-23 грудня 2021 р.; за ред. В. М. Нагаєва / ХОГО «Науковий центр дидактики менеджмент-освіти». Харків: КП «Міська друкарня». С. 15–17.
- Гуревич Р., Кадемія М., та ін. (2021). Підготовка майбутніх учителів в освітньо-інформаційному середовищі закладів вищої освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій : [монографія] ; за ред. академіка НАПН України Р. С. Гуревича. Вінниця: ТОВ Фірма «Планер». 564 с. DOI: https://doi.org/10.31652/2412-1142-2020-57-5-14
- Гуревич, Р., Кадемія, М., Опушко, Н., Ільніцька, Т., & Плахотнюк, Г. (2021). Роль цифрових технологій навчання в епоху цивілізаційних змін. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, (62), 28–38.
- Ляшенко Б., Сверчевська О. (2009). Навчання та наукова діяльність студентів: пошук і метапошук інформації у мережі Інтернет. Проблеми освіти у Польщі та в Україні в контексті процесів глобалізації та євроінтеграції. – 22-24 квітня, 2009 р. Київ-Житомир / за ред. В. Кременя, Т. Левовицького, С. Сисоєвої. Київ : КІМ. С. 506–514.
- Султанова, Л., & Прокоф’єва, М. (2022). Цифрова безпека в галузі вищої освіти. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи, 21(1), 106-117. DOI: https://doi.org/10.35387/od.1(21).2022.106-117
- Шамралюк О. (2015). Формування навчального інформаційного середовища як показник розвитку технологічної культури педагогів. Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи. Зб. наук. пр. Ч. 2. / За редакцією М. М. Козяра, Н. Г. Ничкало. Львів: ЛДУ БЖД. С.173-175.
- Cattik M., Odluyurt S. (2017). The effectiveness of the smart boardbased small-group graduated guidance instruction on digital gaming and observational learning skills of children with autism spectrum disorder. Turkish Online Journal of Educational Technology. Vol. 16, Issue 4, October. P. 84–102.
- Demarle-Meusel H., Sabitzer B., Sylle J. (2017). The teaching-learning-lab : Digital literacy & computational thinking for everyone. CSEDU 2017 – Proceedings of the 9th International Conference on Computer Supported Education. Vol. 2. P. 166–170 DOI: https://doi.org/10.5220/0006367001660170
- Fross K., Winnicka-Jasłowska D., Sempruch A. (2018). «Student zone» as a new dimension of learning space. Case study in Polish conditions (Conference Paper). Advances in Intelligent Systems and Computing Volume. Vol. 600. P. 77–83. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-60450-3_8
- Horvath I. (2017). Digital life gap between students and lecturers. 7th IEEE International Conference on Cognitive Infocommunications. 3 January. P. 353–358. DOI: https://doi.org/10.1109/CogInfoCom.2016.7804575
- Jones A., Bennett R. (2017). Reaching beyond an online/offl ine divide : invoking the rhizome in higher education course design. Technology, Pedagogy and Education. Journal. Vol. 26, Issue 2, 15 March. P. 193–210. DOI: https://doi.org/10.1080/1475939X.2016.1201527
- Maxwell A., Jiang Z., Chen C. (2017). Mobile learning for undergraduate course through interactive apps and a novel mobile remote shake table laboratory (Conference Paper) : Annual Conference and Exposition, Conference Proceedings. Vol. 24. June.
- Quarles A. M., Conway C. S., Harris S., Osler J., Rech L. (2017). Integrating digital/mobile learning strategies with students in the classroom at the historical black college/university (HBCU). Handbook of Research on Digital Content, Mobile Learning, and Technology Integration Models in Teacher Education. 13 July. P. 390–408. DOI: https://doi.org/10.4018/978-1-5225-2953-8.ch020
- Scott C. (2019). The Futures of Learning 3: What kind of pedagogies for the 21st century? UNESCO Education Research and Foresight, Paris. ERF Working Papers Series. № 15. URL: http://unesdoc.unesco.org/images/0024/002431/243126e.pdf (Last accessed: 17.04.2023).
- Wittpahl V. (2016). Digitalisierung: Bildung, Technik, Innovation. Berlin: Springer Vieweq. 181 p.