ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ОСВІТИ
https://doi.org/10.31652/2415-7872-2023-74-7-13
Ключові слова:
стандарти освітнього процесу; цифрова грамотність; цифрова компетентність; цифрові технології; цифрові освітні ресурси; інформаційно-цифрове середовищеАнотація
В статті розглянуте питання формування цифрової компетентності педагогів. Обґрунтовано доцільність використання компетентнісного підходу до формування інтелектуальних ресурсів освітньої системи та надано аналіз стандартів навчального процесу, що реалізується у цифровому просторі. Встановлено взаємозв’язок між цифровою грамотністю педагогів та їхньою цифровою компетентністю. Складовими частинами цифрової компетентності автори пропонують включити такі знання: розуміння загальної структури та взаємодії пристроїв комп’ютера; розуміння потенціалу цифрових технологій для інноваційної діяльності; базове розуміння надійності та достовірності одержуваної інформації, вміння користуватися програмами для проєктування навчального заняття. Визначено, що це середовище має створюватися відповідно до таких принципів: визначення здобувача освіти як активного суб’єкта пізнання; його орієнтація на самоосвіту, саморозвиток; опора на суб’єктивний досвід студента, облік його індивідуальних особливостей, навчання в контексті майбутньої професійноїдіяльності
Посилання
Аніщенко, О. (2022). Професіоналізація педагогічного персоналу у сфері освіти дорослих: методичний концепт. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи, 22(2), 24-37.
Буйницька О. (2021). Система педагогічного проєктування інформаційно-освітнього середовища для здійснення підготовки майбутніх соціальних педагогів : монографія. Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. 568 с.
Вертегел В., Хребтова В. (2021). Інформаційно-комунікативні технології та сучасні методи навчання як засоби активізації навчально творчої діяльності студентів. Управління якістю підготовки фахівців в умовах цифрової педагогіки: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-методичної інтернет-конференції, м. Харків, 22-23 грудня 2021 р.; за ред. В. М. Нагаєва / ХОГО «Науковий центр дидактики менеджмент-освіти». Харків: КП «Міська друкарня». С. 15–17.
Гуревич Р., Кадемія М., та ін. (2021). Підготовка майбутніх учителів в освітньо-інформаційному середовищі закладів вищої освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій : [монографія] ; за ред. академіка НАПН України Р. С. Гуревича. Вінниця: ТОВ Фірма «Планер». 564 с.
Гуревич, Р., Кадемія, М., Опушко, Н., Ільніцька, Т., & Плахотнюк, Г. (2021). Роль цифрових технологій навчання в епоху цивілізаційних змін. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, (62), 28–38.
Ляшенко Б., Сверчевська О. (2009). Навчання та наукова діяльність студентів: пошук і метапошук інформації у мережі Інтернет. Проблеми освіти у Польщі та в Україні в контексті процесів глобалізації та євроінтеграції. – 22-24 квітня, 2009 р. Київ-Житомир / за ред. В. Кременя, Т. Левовицького, С. Сисоєвої. Київ : КІМ. С. 506–514.
Султанова, Л., & Прокоф’єва, М. (2022). Цифрова безпека в галузі вищої освіти. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи, 21(1), 106-117.
Шамралюк О. (2015). Формування навчального інформаційного середовища як показник розвитку технологічної культури педагогів. Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи. Зб. наук. пр. Ч. 2. / За редакцією М. М. Козяра, Н. Г. Ничкало. Львів: ЛДУ БЖД. С.173-175.
Cattik M., Odluyurt S. (2017). The effectiveness of the smart boardbased small-group graduated guidance instruction on digital gaming and observational learning skills of children with autism spectrum disorder. Turkish Online Journal of Educational Technology. Vol. 16, Issue 4, October. P. 84–102.
Demarle-Meusel H., Sabitzer B., Sylle J. (2017). The teaching-learning-lab : Digital literacy & computational thinking for everyone. CSEDU 2017 – Proceedings of the 9th International Conference on Computer Supported Education. Vol. 2. P. 166–170
Fross K., Winnicka-Jasłowska D., Sempruch A. (2018). «Student zone» as a new dimension of learning space. Case study in Polish conditions (Conference Paper). Advances in Intelligent Systems and Computing Volume. Vol. 600. P. 77–83.
Horvath I. (2017). Digital life gap between students and lecturers. 7th IEEE International Conference on Cognitive Infocommunications. 3 January. P. 353–358.
Jones A., Bennett R. (2017). Reaching beyond an online/offl ine divide : invoking the rhizome in higher education course design. Technology, Pedagogy and Education. Journal. Vol. 26, Issue 2, 15 March. P. 193–210.
Maxwell A., Jiang Z., Chen C. (2017). Mobile learning for undergraduate course through interactive apps and a novel mobile remote shake table laboratory (Conference Paper) : Annual Conference and Exposition, Conference Proceedings. Vol. 24. June.
Quarles A. M., Conway C. S., Harris S., Osler J., Rech L. (2017). Integrating digital/mobile learning strategies with students in the classroom at the historical black college/university (HBCU). Handbook of Research on Digital Content, Mobile Learning, and Technology Integration Models in Teacher Education. 13 July. P. 390–408.
Scott C. (2019). The Futures of Learning 3: What kind of pedagogies for the 21st century? UNESCO Education Research and Foresight, Paris. ERF Working Papers Series. № 15. URL: http://unesdoc.unesco.org/images/0024/002431/243126e.pdf (Last accessed: 17.04.2023).
Wittpahl V. (2016). Digitalisierung: Bildung, Technik, Innovation. Berlin: Springer Vieweq. 181 p.
