ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ У ВИРІШЕННІ СІМЕЙНИХ КОНФЛІКТІВ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Анотація

У статті розглянуто проблеми виникнення, перебігу та наслідків сімейних конфліктів у сучасних умовах, зокрема в реаліях воєнного часу в Україні. Особливу увагу приділено аналізу соціально-психологічних чинників, що сприяють виникненню напруженості в сім’ях, а також можливостям подолання цих проблем за допомогою сучасних моделей і технологій вирішення конфліктів, у тому числі із залученням соціального працівника. Матеріал ґрунтується на поєднанні теоретичних джерел і практичного контексту, що зумовлює його актуальність для міждисциплінарного застосування.

Стаття буде цікавою для широкого кола читачів – від науковців у галузі психології та соціальної роботи до практиків, які у своїй повсякденній діяльності стикаються з проблемами сімейної динаміки. Її зміст може слугувати орієнтиром для соціальних працівників, психологів-консультантів, педагогів та інших фахівців, які прагнуть розробляти ефективні механізми підтримки сімей у кризових ситуаціях.

Метою статті є характеристика значення цілеспрямованих наукових і практичних досліджень у сфері сімейних конфліктів та обґрунтування необхідності інтеграції знань із різних дисциплін для створення комплексної системи соціально-психологічної допомоги. Особливий акцент зроблено на пошуку балансу між науковим аналізом і практичними стратегіями, здатними підвищити стійкість сімей у складних соціальних умовах.

У статті досліджено основні причини сімейних конфліктів, їх типологію та можливі наслідки для подружніх стосунків і розвитку дітей. Особливу увагу приділено специфіці конфліктів в умовах війни, коли вимушена розлука, емоційне виснаження та постійний стрес суттєво ускладнюють комунікацію між партнерами. Також наголошено на подвійній природі конфлікту: він може як руйнувати сімейні стосунки, так і, навпаки, спрямовувати їх у конструктивне русло через вирішення накопичених проблем. Представлено огляд сучасних моделей і технологій управління конфліктами, а також розкрито роль соціального працівника як медіатора та фасилітатора у процесах примирення і зміцнення сімейної єдності.

Наукова новизна статті полягає у поєднанні теоретичного огляду проблематики сімейних конфліктів із практичними підходами до їх вирішення. Зокрема, запропоновано розглядати конфлікт не лише як деструктивне явище, а й як потенційний ресурс для розвитку за умови його своєчасного спрямування в конструктивне русло. В українському контексті акцентовано увагу на специфіці конфліктів в умовах війни та їхньому впливі на стабільність подружніх стосунків.