МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ВІЗУАЛЬНОГО ПРОГРАМУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2412-1142-2024-74-135-146Ключові слова:
методика; професійна компетентність; візуальне програмування; критерії оцінювання; інженери-програмістиАнотація
У статті визначено, що візуальне програмування – це інтерактивний підхід до розробки програмного забезпечення, який поєднує графічні елементи з динамічними взаємодіями в реальному часі, дозволяючи програмістам створювати складні алгоритми через візуальні метафори та фізичні маніпуляції з об’єктами. На відміну від класичних методів, візуальне програмування не обмежується лише статичними блоками чи інтерфейсами, а надає можливість користувачам активно взаємодіяти з даними та логікою програми в інтерактивному середовищі, яке включає моделювання, симуляцію та реальне коригування програм. Враховуючи особливості візуального програмування при формуванні професійної компетентності майбутніх інженерів-програмістів були проаналізовані існуючі методичні підходи до формування компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі вивчення візуального програмування: інтерактивний підхід; проблемно-орієнтований підхід; конструктивістський підхід; інтеграція візуального програмування з традиційними методами навчання; формування критичного мислення та аналізу; комунікативний підхід; індивідуалізація навчання. Опрацювання перелічених підходів дозволило розробити методику формування професійної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі вивчення візуального програмування, яка включає низку етапів: підготовчий етап – ознайомлення з основами візуального програмування; розвиток алгоритмічного мислення – розв’язання простих задач за допомогою візуального програмування; проектний етап – розробка малих програмних проектів; інтеграційний етап – поєднання візуального та текстового програмування; проектно-дослідницький етап – розробка складних проектів і дослідження нових технологій; презентаційний етап – оцінка та захист проектів, зворотній зв’язок; рефлексійний етап – оцінка результатів навчання та планування подальшого розвитку. Водночас для оцінки формування професійної компетентності майбутніх інженерів-програмістів були визначені критерії оцінювання професійної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі вивчення візуального програмування, які охоплюють різні аспекти навчальної діяльності та забезпечують технічні знання, практичні навички, здатність до самостійного вирішення проблем і креативного підходу. Зазначеними критеріями є: знання теоретичних основ програмування, практичні навички програмування, алгоритмічне мислення та розв’язування задач, креативність та інноваційність, комунікаційні та командні навички, самостійність і відповідальність, інтерактивність і інтеграція з іншими дисциплінами, оцінка проектної діяльності та адаптація до нових технологій.
Завантажити
Посилання
Angulo M. A. & Aktunc O. Using GitHub as a Teaching Tool for Programming Courses. Proceedings of the ASEE Gulf-Southwest Section Annual Conference the University of Texas. 2018. URL: https://www.researchgate.net/publication/369061159_Using_GitHub_as_a_Teaching_Tool_for_Programming_Courses (accessed 15.12.2024).
Glazunova O. G., Parkhomenko O. V., Korolchuk V. I., Voloshyna T. V. Building the professional competence of future programmers using methods and tools of flexible development of software applications. Information Technologies and Learning Tools/ 2022. Vol. 89(3). P. 48–63. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/4894 (accessed 15.12.2024).
Glazunova O. G., Voloshyna T. V., Korolchuk V. I. Hybrid cloud-oriented learning environment for IT student project teamwork. Information Technologies and Learning Tools. 2020. Vol. 77(3). P. 114–129. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/3210 (accessed 16.12.2024).
Концедайло В. В., Вакалюк Т. А. Критерії відбору ігрового моделювання для розвитку професійних компетенцій майбутніх інженерів-програмістів. Інформаційні технології та засоби навчання. 2018.
№ 65(3). С. 133–151.
Shumilova I. F., Ionova O. N., Syvak O. A. Professional competence of future engineers in the process of training of computer science disciplines. Environment. Technologies. Resources. Proceedings of the International Scientific and Practical Conference. 2018. Vol. 2. P. 228–232. URL: https://journals.ru.lv/index.php/ETR/article/view/4133 (accessed 18.12.2024).
Слюсарчук Ю., Джавала Л., Угрин Л. Компетентнісний підхід до підготовки інформаційних спеціалістів на основі навчального проекту. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Інформатизація вищого навчального закладу. 2015. № 831. С. 29–34. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN =UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=VNULPIVNZ_2015_831_7 (дата звернення: 18.12.2024).
Khayitov B. Y. Modeling the Formation of Professional Competence of Future Programmers Through the Development of Fundamental Knowledge and Skills. Eurasian Journal of Learning and Academic Teaching. 2022. № 14. С. 68–70. URL: https://geniusjournals.org/index.php/ejlat/article/view/2683 (accessed 15.12.2024).
Sedov V. The model of formation of professional competence of future software engineers. Інформаційні технології в освіті. 2016. № 27(2). С. 233–242. URL: (дата звернення: 16.12.2024).
Striuk A. M. & Semerikov S. O. Professional competencies of future software engineers in the software design: teaching techniques. Journal of Physics: Conference Series. 2022. Vol. 2288. URL: https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1742-6596/2288/1/012012 (accessed 20.12.2024).
Харко І. І., Пирог М. В., Миронова В. Л. Застосування agile-методології у навчанні алгоритмізації та основ програмування студентів спеціальності «інформатика». Інформаційні технології та засоби навчання. 2021. № 85(5). С. 147–162. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/4024 (дата звернення: 20.12.2024).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Микола Сергійович Марчук

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
