ТВОРЧО-ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧИТЕЛЯ ЯК ФАКТОР УПОТУЖНЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

Abstract

Час, коли суспільство перебуває в стані кризи, коли в ньому визрівають і
реалізуються глобальні зрушення, більш благодатний для розповсюдження різного роду
творчих підходів, інноваційних моделей, ніж час, коли суспільні процеси стабільні.
Однак криза суспільства уособлює передусім кризу людських ресурсів. Її подолання
зумовлює необхідність стимулювання творчо-інтелектуального потенціалу нації. Успіх
реформ в усіх галузях господарства, науки, техніки, культури і освіти визначатиме те,
наскільки раціонально і ефективно будуть використовуватись інтелектуальні потенції
кожної особистості, яка усвідомить себе громадянином, хранителем і примножувачем
матеріальних і духовних цінностей народу. Звідси стратегічним завданням реформування
освіти є відмова від старої уніфікованої системи навчання і виховання, орієнтованої на
“середнього учня”, і створення нової, особистісно-зорієнтованої моделі освіти, яка б
забезпечувала становлення творчої індивідуальності.
Однак, за свідченням науковців (І.А.Зязюн та ін.), держава недооцінює потенції
системи освіти, педагогів-професіоналів у вирішенні кризи сьогоднішнього суспільства.
Розробка стратегії подолання кризових явищ як в освіті, так і в суспільстві загалом, диктує
необхідність методологічного і технологічного розв’язання проблем, зумовлених
пошуком доцільних моделей висококваліфікованої, суспільно значущої діяльності.
Проектування шляхів розбудови нової школи зумовлює необхідність утвердження
адекватної педагогічної діяльності, яка ставитиме за мету не просто удосконалення освіти,
різних її ступенів чи освітніх галузей, взятих окремо, а створення особливої освітньої
ситуації, особливого освітнього середовища. Такою педагогічною діяльністю є творчо-інноваційна діяльність учителя.